Інтуїція – вища форма інтелекту

Альберт Ейнштейн якось сказав: “Інтуїтивний розум – це священний дар, а раціональний розум – вірний слуга. Ми створили суспільство, яке шанує слугу і забуло про дар”.

Герд Гігеренцер, директор Інституту людського розвитку ім. Макса Планка, стверджує, що інтуїція, швидше, допомагає не дізнаватися вірну відповідь, а інстинктивно відсікати ті речі, які для нас не мають значення і, отже, є “одноразовими”.

У своїй книзі “Інтуїтивні рішення: інтелект підсвідомого” автор називає себе особою одночасно інтуїтивною і раціональною. Гігеренцер пише наступне:

“У своїй науковій роботі я часто покладаюся на інтуїцію. У мене не завжди виходить зрозуміти, з якої причини вважаю вибране рішення вірним, але довіряю йому і йду вперед. Також я маю можливість перевірити свої припущення і визначити їх значення. Це якщо говорити про наукову сторону.

Окрім цього, прислухаюся до своєї інтуїції в особистому житті. Приміром, коли познайомився зі своєю дружиною, я не провів обчислень підходить вона мені або ні. Як і вона”.

Інтуїцію не вважають формою інтелекту, але чи не здається вам, що той, хто має хорошу інтуїцію, також відрізняється високим інтелектом?

І мені хочеться відповісти на це питання “так”, оскільки саме інтуїція примушує нас проявляти цікавість, коли ми ведемо полювання за знаннями.

В деякому відношенні інтуїцію можна розглядати як висновок колективного розуму. Приміром, зараз велика частина сайтів в інтернеті має інтуїтивний інтерфейс, що дозволяє людям орієнтуватися в них легко і швидко. Цей підхід був вироблений як захист від хаосу, який панував в інтернеті впродовж багатьох років. За цей час були сформовані загальні уявлення про те, яка інформація має значення, а яка є зайвою. Можна сказати, що я вірю в силу дисциплінованої інтуїції.

Робіть свою роботу, використовуйте мозок, логіку і відносьтеся до ваших інтуїтивних здібностей з довірою і повагою.

Джерело