Ван Гог і Японія

Написано Образ Мистецтва, Персони

“Я заздрю японцям”, – написав Вінсент Ван Гог братові Тео. Виставка “Ван Гог і Японія” в Музеї Ван Гога в Амстердамі, на основі якої знятий фільм, показала, чому саме. Хоча художник ніколи не був у Японії, ця країна глибоко вплинула на нього і його мистецтво.

Куртизанка

Вінсент переїхав в квартиру свого брата Тео в Парижі на початку 1886 року. Разом вони зібрали значну колекцію японських гравюр. Незабаром Ван Гог почав розглядати їх в якості прикладів образотворчого мистецтва, рівноцінних великим шедеврам західноєвропейських художників. Автори нового дослідження підкреслюють, що не знають, наскільки великою була колекція Вінсента, але у своїх листах до брата Тео він посилається на “сотні” гравюр.

Японські художники часто залишали середину своїх композицій порожньою і виключали горизонт, тоді як об’єкти на передньому плані зображалися збільшеними. Вінсент перейняв характерні для японських гравюр візуальні прийоми. Йому подобалися незвичайні просторові ефекти, яскраві кольори, предмети побуту, екзотична і радісна атмосфера, а також увага – як до деталей, так і до самої природи, яка завжди служила відправною точкою в роботах художника-постімпресіоніста.

Міст під дощем (За мотивами Хіросіге)


Портрет мадам Рулен

Вінсент Ван Гог не просто копіював японські гравюри. На нього частково вплинув художник Еміль Бернар, що розробив нові ідеї про напрям образотворчого мистецтва. Узявши за приклад японські гравюри, Еміль використав великі області простих кольорів і сміливих контурів. Надихнувшись його роботами, Ван Гог почав пригнічувати ілюзію глибини на користь плоскої поверхні, не забуваючи про закручені мазки.

Через два роки Вінсент Ван Гог поїхав з Парижу. Художник відправився в Арль на півдні Франції в лютому 1888 року, де сподівався знайти “шарм атмосфери” і яскраві колірні ефекти японських гравюр.

Автопортрет

Вінсент, як і Поль Гоген, вважав, що художники повинні рухатися у напрямі південніших, примітивних регіонів у пошуках яскравих кольорів. Саме з цією ідеєю він і переїхав в Арль та продовжив кар’єру художника.