Французький живописець любив не лише малювати, але і ліпити. Він працював з воском і пластиліном упродовж усього свого творчого періоду. Зазвичай, створені фігурки служили тривимірними етюдами для майбутніх полотен.
Робота “Маленька танцівниця” Дега, виставлена в Парижі, викликала шквал критики. Глядачам не сподобався відхід від традицій в усіх сенсах. Усі думали, що побачать красиве, глянцеве жіноче тіло, виконане у бронзі або мармурі. Дега ж виставив якусь негарну бідну дівчинку, та ще і вибрав незвичайні матеріали – пластилін, віск, справжню тканину, старі кисті для каркасу.
Крім того, образ маленької танцівниці був незручним для публіки. У той час юні танцівниці з нижчого стану нерідко ставали або утриманками багатих поціновувачів балету, або повіями.
У загальному, Дега змішали з тим, з чого, на думку деяких, сьогодні створюють витвори сучасного мистецтва. Після “ганебного вечора” художник поніс роботу у свою майстерню, де вона простояла усе його життя.