Сьогодні будемо дивитися “Смерть на Нілі”

Написано КіноТеатр

Смерть на Нілі, варто дивитися чи ні?

Від кари провальних сиквелів фільм рятує те, що це не друга частина у звичному розумінні, а цілком нова історія, тільки в якій той самий головний герой, що й у «Вбивстві у Східному експресі». Отже, першу частину дивитися зовсім не обов’язково, тим більше, що на нашу скромну думку, вона вийшла слабкішою.

У сиквелі автори зробили хорошу роботу над помилками, зосередившись на минулому героя, і нарешті давши пристойне пояснення дивним вусам.

Що вийшло добре?

Сюжет. Він інтригує, вводить в оману і видає справді несподівану розв’язку. Але не обійшлося і без ложки дьогтю, у вигляді деяких сюжетних арок, які покликані навмисне відвернути глядача від здогадів, хто ж убивця, але коли про ці арки згадуєш після фінального твісту, так і не знаходиш відповіді, навіщо вони були потрібні.

Для зовсім не знайомих із всесвітом пояснимо: фільм, як і перша частина, оповідає про загадкове вбивство, а головний герой – в особі всесвітньо відомого детектива, намагається знайти винного, поки трупів не стало ще більше.

У першій частині вбивали у поїзді, на фоні зимових пейзажів, у сиквелі вбивають на пароплаві, у спекотних африканських декораціях.

Акторські роботи також тішать око, адже, як і в першій частині, зоряних осіб тут зібралося багато.

Ще одним плюсом буде атмосфера. Фільм є екранізацією детектива Агати Крісті, і потрібний настрій незвіданого щохвилини змушує уважно стежити за подіями.

А тепер про мінуси «Смерті на Нілі».

Динамікою тут якщо і пахне, то ближче до фіналу, і те, швидше попахує. Події дуже повільно набирають обертів, а поворотні точки зустрічаються не так часто.

В основному, герої мило спілкуються, поки за 10-15 хвилин до фіналу все не розкриється.

Візуал цього разу підкачав. Незважаючи на натурні зйомки в Єгипті, якщо вірити Вікіпедії, у фільмі досить багато графіки та хромакею.

А знаєте, чим гарна графіка? Тим, що її не видно. На жаль, практично кожен загальний план краси Єгипту так і віє зеленим тлом з подальшим домальовуванням.

Та й не можемо не згадати біч більшості детективів. Щойно глядач бачить розв’язку, фільм втрачає будь-яку привабливість.

Адже, інтерес тримається саме на незнанні, хто вбивця та спроби самому здогадатися, перш ніж пустять фінальні титри.

Тому детективи, найчастіше, фільми на один раз. Повторно дивляться лише ті, у яких або сюжет зачепив, або сеттінг, або харизматичний герой.

Що ж, підсумовуючи, можемо сказати, що «Смерть на Нілі» рекомендується до перегляду любителям детективів та заплутаних інтриг, ну або сходіть зі своєю другою половиною в кіно, адже головна тема фільму – кохання. І його наслідки.