Сьогодні будемо дивитися “Ті, хто бажають мені смерті”

Написано КіноТеатр

Не заїжджений (для сучасного кіно) сеттинг, інтригуючий сюжет і розсип зірок світового масштабу у ролях. Успіх гарантований? Як би не так!

Давайте розбиратися, що заважає фільму «Ті, хто бажають мені смерті» стати улюбленою стрічкою кіноманів і зайняти почесне місце у вкладці «Вибране» на стрімінг-сервісах. (Сподіваємося, ви не використовуєте торренти, а підтримуєте кіноіндустрію в цей непростий для неї час).

НА БЕЗРИБ‘Ї

«Ті, хто бажають мені смерті», взагалі, приречений на успіх. Але заслуга скоріше не в якості картини (хоча і вона не сильно підводить, але про це пізніше), а скоріше у відсутності конкуренції.

У постковідний час, коли всі країни скачуть з повного локдауна в більш-менш працездатні реалії, студії дуже неохоче випускають свої вироби. 

Всі хочуть отримати максимальний прибуток на багатомільйонних блокбастерах. 

Але це важкувато зробити, поки кінотеатри закриті, а стрімінги і так ломляться від надлишку контенту.

У нашій країні «Ті, хто бажають мені смерті» вийшов якраз акурат після зняття жорстких обмежень і відкриття кінотеатрів. 

Зголоднілий за великими екранами глядач одразу ж помчав в напівпорожні зали (сидіти ж можна як і раніше, лише на 50% місць) і вибір багатьох впав на інтригуючий постер трилера із зірковим складом і нетиповою назвою.

ЗГАРИЩЕ

Почнемо з головної нестачі. Як Нагієв в серіалі «Чикатило», так і Анджеліна Джолі – просто не підходить на роль головної героїні в такому фільмі.

Багато хто говорить, що Джолі завжди була заручницею власної зовнішності. Так ось в цій стрічці це вийшло на позамежний рівень. Дуже складно сприймати актрису в образі пожежниці-самітниці з її пухкими губами, круглими щічками і модельною посмішкою.

Скажімо прямо: Френсіс Макдорманд вписалася б набагато органічніше. Але і Анджеліні варто віддати належне: відіграє вона вправно, а ближче до фіналу, коли кількість гриму попелу, сажі і крові досягне найвищого показника, персонажу цілком можна співпереживати.

У картини є недоліки в сюжеті і надто незграбні повороти, зшиті білими нитками. Але це цілком компенсується шикарними видами природи і опрацюванням персонажів. 

Так само стрічка не позбавлена гумору, який розбавляє тон фільму та робить його ще цікавішим, а це не може не радувати.

ВЕРДИКТ

Фільм вартий перегляду хоча б тому, що це непоганий трилер, який тримає в напрузі час від часу. До того ж вибирати зараз особливо не доводиться (якщо говорити про великі екрани).

Витраченого часу картина варта, а якщо раптом ні, тоді вдома завжди знайдеться широкий асортимент контенту на будь-який смак.