Припустимо, кожен з нас правий.
Але, обмін музикою – це культурне досягнення, до якого потрібно відноситись шанобливо.
Наслідки музичного піратства криються глибше, ніж здається на перший погляд.
Рівень доходів виконавців-авторів від продажів музики стає меншим, але не в цьому полягає проблема.
Потрібно розуміти, що купуючи пісню ви оплачуєте не її саме, за неї вже заплатили ті, хто реалізував її. Але Ви оплачуєте НАСТУПНУ композицію талановитого автора. Успішні продажі вже випущенної пісні чи альбома стимулюють запис та випуск нових творів. Ще більш якісних.
Піратство робить невигідним витрачання часу, зусиль, досвіду для створення нових, оригінальних, якісних творів. Воно просто зневажає та знецінює любов до своєї справи та відданість творців прекрасного. Шляхом піратства ми не даємо музикантам, артистам та іншим митцям реалізувати себе у повній мірі, а з ними і розвиватись культурній сфері країни.
Всі доходи артистів можна умовно розподілити на дві категорії:
Активний дохід. Це концертна діяльність, в яку кожного разу потрібно багато вкладатись. Навіть з деякими збитками, як у фінансовому плані, так і в фізичному.
Пасивний дохід. Це монетизація авторських прав на пісні, які кожен з нас може придбати на офіційних платформах для скачування. Також роялті, яке нараховується з ротацій на радіостанціях та телеканалах. Але роялті з цих ротацій – три гривні три копійки. З такими прибутками альбом не запишеш.
Та все ж добре, що вони є.
Від продажу альбома виконавець отримує всього близько 30%. Все інше від 100% отриманого заробітку це витрати на запис музики, оренду студії, на рекламу, гонорар музикантам, звукорежисерам, PR-менеджерам, юристам, усій організаційній команді, а також на організацію концертів у підтримку альбома, фотосесії та стиль артиста.
В Америці запис поп-композиції, за розрахунками NPR (проект Національної громадської американської медіа-організації), коштує в середньому 78 000$. В таку ж саму суму вам обійдеться двохкімнатна квартира у центрі Одеси.
В Україні звісно розцінки більш земні, і за якісний запис одної композиції артисти віддають близько п’яти тисяч доларів.
Тому, для офіційних музичних платформ головною метою стоїть – перетворення стримінгового сервісу в «будинок для артистів», в якому вони зможуть займатися своєю справою.
Наприклад, Apple Music для досягнення поставлених цілей не тільки співпрацює з виконавцями, розміщуючи їх пісні та альбоми на своїй платформі, але також фінансує створення кліпів багатьох артистів і навіть фільмів. Наприклад, Apple прийняла участь у створенні міні-фільму з концертного туру Тейлор Свіфт «The 1989 World Tour».
Google Play Music та ITunes— це такі самі сервіси, на яких можно купувати музику, завжди мати доступ до свого онлайн-сховища та підтримувати цим улюблених виконавців.
А за майстреність, зручність та новизну гріх не платити.
Основна частина грошей, якою оплачується підписка на офіційній платформі для скачування музики передається до правовласників — лейблам і музикантам, та зовсім не власникам музичного сервіса. Звісно, вони також заробляють свої відстоки. Але таким чином ми допомагаємо реалізувати ідеї та робимо вклад у розвиток якісної музики, від якої потім самі будем заряджатись енергією на нові звершення.
Але процвітають і неліцензійовані музичні джерела.
Адже рекламодавці використовують для реклами сайти, які генерують для них достатній трафік відвідувань. Зрозуміло, що згенерувати такий трафік піратському сайту набагато простіше, ніж легальному сайту, де більшість цікавого контенту є платним.
З точки зору цілей конкретного бізнесу мету досягнуто: є взаємодія з цільовою аудиторією, і є прибутки. А от часу, щоб подумати про наслідки просування саме таким шляхом, завжди нема.
Для прикладу, у західному шоу-бізнесі основним джерелом монетизації авторських прав являються виплати роялті кабельними провайдерами. В той час, коли в Україні такі компанії використовують музичні композиції, як гарне та безкоштовне доповнення до свого контенту.
Для того, щоб вберегти від піратства авторський контент та забезпечити прибуток (ту саму фінансову підтримку, завдяки якій є можливість розвиватись) його авторам, такі медіахолдинги, як 1+1 media та StarLightMedia актуалізують проблему піратського бізнесу в суспільстві та перешкоджають фінансуванню рекламодавцями піратських сайтів в Україні за допомогою рекламних кампаній та активної участі у національному проекті “Чисте Небо”.
Члени ініціативи “Чисте Небо” разом з Українською антипіратською асоціацією обмінюються досвідом та створюють синергію, яка комплексно протидіє піратству.
Адже самостійно вплинути на організації, що розподіляють кошти не прозоро та на закони, які це не заперечують ні артисти, ні навіть медіахолдинги не можуть.
На нашій планеті не було жодного артиста (та будь якого іншого митця та майстра своєї справи), який не хотів би жити за рахунок своєї праці. Їх робота не простіша за роботу кондитерів чи редакторів, чи будь-яку іншу. І вона повинна оплачуватись гідно.
Соціальна відповідальність та правосвідомість людей дозволить покращувати розвиток культурної сфери країни, разом з цим і її економіку.