Експозиційна складова проєкту включила у себе різножанрові роботи сучасних митців: скульптури, фотографії, живопис. Глядач спочатку поринає у красу нашої Планети, спостерігаючи, як ця краса видозмінюється через діяльність людини, та якою стає наша Планета у результаті того вибору, який кожен з нас робить щодня.
Відеопрезентація експозиції екопроєкту “Хто, як не Ви?”
Питання екологічної проблеми суспільства розкриває у своїй серії робіт «Оксиген» український фотограф Валерій Лещинський.
«Я доволі часто думаю про цей вислів: “Піти подихати повітрям”. Він означає, що за повітрям доводиться йти кудись в інше місце. Що там, де ти зараз, ти задихаєшся…» Давид Фонкінос
«Вічно живий символ перестає жити. Людина позбавила одну рибу голови, а другу – хвоста. Життя прийшло з води, кажуть. Можливо, з води воно і почне закінчуватися.
Забруднення води пластиком та нафтопродуктами, вилов риби, яка знаходиться на межі вимирання, зміна клімату, що впливає на глобальне потепління. Що ти можеш зробити ще, людино? Які ще злочини ти скоїш?
Так, людина позбавила одну рибу голови, а другу хвоста, але тільки людина може її врятувати. Не повернути те, що вже зникло, але можна дати можливість жити тому, що ще не зникло.
Нитка в картині – це наше людське співчуття, розуміння проблеми. Це нитка допомоги, порятунку. Це надія». Так описує свій диптих «Синя проблема» українська художниця Катерина Нейдорф.
Тема Чорнобилю розкривається у однойменній серії українського фотографа Євгена Педіна,
а також у роботі «Ліквідатор» групи українських художників: Олексій Глазунов, Яна Глазунова, Валерій Голейко, Олексій Бреус. Свою картину вони присвятили всім, хто собою затулив ядерну катастрофу. «Перед обличчям безодні вони попереджали дружин, щоб ті рятували себе і дітей, а самі залишилися в пеклі. Пожежники, оператори ЧАЕС, пілоти гелікоптерів, шахтарі, міліція… Сонце зійшло для нас, тому що на виклик вийшли вони.
Аварія, яка не повинна була статися, в яку відразу відмовлялися навіть вірити, – трапилася на 4-му блоці. Коли техніка відмовила, живі люди своїми руками робили все для гасіння пожежі, запобігання перекиненню її на інші енергоблоки, блокування осередку випромінювання.
Пам’ять про подвиг Ліквідатора, про високу ціну, сплачену людськими життями і здоров’ям в боротьбі з ліквідацією найбільшої ядерної катастрофи, не повинна стиратися в наш високотехнологічний час.
Пам’ятати – щоб бути пильними, вивчити – щоб передбачити, контролювати – щоб уберегти і ніколи не допустити трагедії. Ми одні відповідальні за те, що чинимо»
Автори: Олексій Глазунов, Яна Глазунова, Валерій Голейко, Олексій Бреус
Проблему захисту дикої природи висвітлює у своїх роботах професійний український фотограф Діана Руденко. «Моя мета – передати красу та вразливість дикої природи, показати рідкісні види та найвіддаленіші куточки нашої планети».
Тема взаємовідносин між Людиною та Природою прослідковується в роботах Євгена Заборовського, виконаних в авторській техніці.
Через фотомистецтво Костянтин Петенцький показує, яка чудова наша Планета і як важливо цінувати та берегти Її багатства.
Красу та величнісь пустелі передає у своїх роботах Юлія Карась.
У своїх роботах Ольга Решетняк акцентує увагу на тому, що нас оточує і чого ми часто не помічаємо.
У своїй серії робіт «My Planet» український скульптор Юрій Муатов порівнює життя планети з життям живого організму, з його унікальними характеристиками і властивостями.
Роботи Владислава Шульженка є прикладом іманентної мови, за допомогою якої відбувається анатомування реальності шляхом дослідження і повторення макроструктур в природі, огинаючи таким чином вербальне обґрунтування (трактування) матерії. Статика емоції зображеного динамічного процесу проявляє себе як біполярна система, яка працює з когнітивними процесами того, хто дивиться, виводячи його зі звичної зони комфорту, акцентуючи увагу на ототожненні себе з безмежним Всесвітом. Таким чином відбувається детальний самоаналіз емоційних випадковостей, їх взаємодій і впливу як робочої невербальної, але мовної моделі.
Про те, яка чудова наша Планета, і зокрема, наша Україна, нагадує український фотограф Євген Самученко у своїй фотосерії “На Рожевій Планеті”, яка знята в Україні на Рожевому озері у Херсонській обасті.
Мета екопроєкту “Хто, як не Ви” – формування екологічної свідомості кожної людини, показати, що великі зміни починаються з маленьких кроків, які здатен зробити кожен з нас.
Так давайте берегти та збагачувати те, що у нас є. Давайте будемо друзями навколишньому світові, а не ворогами.
