Останній гуманіст двадцятого століття

Написано Новини, Персони

29 червня на платформі гугл-міт пройшла онлайн-лекція “Сент-Екс: крива долі й зигзаги творчості” про життя і творчість Антуана де Сент-Екзюпері. Дату було обрано не випадково, адже у цей день відзначалося 120 років з дня народження письменника. Подія отримала багато підтримки, нею зацікавились партнери: літературно-художній журнал “Дніпро”, ГО “Міжнародна фундація розвитку”, телеканал “Навігатор ТВ”, театр “Сузір’я” й театр “Маскам Рад”. Не дивно, адже творчість Антуана де Сент-Екзюпері актуальна й близька багатьом, в тому числі й лектору й організатору події, Ярославу Карпцю. Лекція була доволі детальною, з великою кількістю цікавої інформації, але про цього автора можна говорити набагато більше. Саме тому це інтерв’ю є певним доповненням до лекції.

Спершу хотілося б дізнатися про достатньо фундаментальну річ: чи є в Екзюпері тема або конфлікт, які проходять через всю його творчість?

Творчість Антуана де Сент-Екзюпері постійно еволюціонувала. Свої романи автор писав під впливом філософських праць Фрідріха Ніцше, Блеза Паскаля, Рене Декарта, П’єра Тейяра де Шардена. У перших двох творах явно превалюють ніцшеанські й екзистенційні мотиви: відчуження від соціуму і від себе, певний бунт проти моральних устоїв, я про роман льотчика Берніса із заміжнью жінкою, який не вдався («Південна пошта»). А в «Нічному польоті» ми бачимо надлюдину, яка вершить долі людей і ставить на кін їх життя, щоби досягти прогресу, славнозвісний директор аеропорту Рів’єр, який у реальному житті Дід’є Дора. У «Планеті людей» уже йдеться про братство й людяність, про єдність і братерство, але це не про комунізм. У «Військовому льотчику» і «Листах до заручника» письменник міркує про війну, знищення культури й спасіння людей, про цінності важливі для Франції і як їх врятувати (-ися) від фашистів, про збереження людськості й гідності.  

Себто до чого я веду, і теми і конфлікти еволюціонували, змінювалися, наново конструювалися письменником. Та в центрі завжди стояла людина і її проблеми з соціумом. Взагалі Екзюпері — останній гуманіст двадцятого століття.

Отже, якщо цей письменник настільки важливий для світової літератури, можливо, в нього є якісь послідовники або хтось, схожий за стилем чи тематикою, кого можеш порадити?

В українській літературі не було письменників-льотчиків. Та і не було письменників-філософів. Українську літературу завше цікавили дуже банальні й матеріалістичні проблеми: сварка за межу чи грушу, визволення з кріпацтва, протидія системі, а ще вічна депресія і вічне ниття на погану владу й безгрошів’я. Або ще віковічне нарікання на долю. Це улюблені мотиви наших письменників. Тому ми й відстаємо від цивізілованого світу і навряд колись наздоженемо його. З українських порадити нічого не можу, бо таких нема. 

Я кардинально не згодна з твоєю думкою стосовно української літератури і культури, але, якщо ти так вважаєш, то, можливо, можеш порадити когось з письменників зі світової літератури?

В поколінні самого Екзюпері були письменники, які писали про небо. Наприклад, у листах до своєї подружки Рене де Сосін він згадує такого собі Евзебія, якого ми знаємо тільки з епістолярію Екзюпері. До речі, в цьому ж листі він згадує і Достоєвського. У поколінні Сент-Екса, як називали його друзі, багато цікавих французьких авторів. Назву перше, що спало на думку — це також льотчик Ромен Гарі. Єврей, двічі лауреат Гонкурівської премії, дипломат, написав чудовий роман «Обіцяння на світанку», який вийшов українською мовою у 2011-му році. А яка чудова й душероздираюча вистава по цьому твору була, грав народний артист України Олексій Богданович, весь зал потопав у сльозах. Дуже рекомендую подивитися спектакль.

З якого твору порадиш ознайомлення з творчістю французького автора?

Всіх вас здивую, коли скажу, що почати варто із самого початку, а не з «Маленького принца». Світ героїв Антуана де Сент-Екзюпері починається у замку Ла Моль, у його листах до матері і Рене де Сосін, у «Південній пошті», «Нічному польоті» і так далі. Всі зациклилися на «Маленькому принці», але не ним єдиним живе й пульсує слово французького автора. Насправді, усе починається з дитинства і навіть уже будучи дорослим чоловіком, прославлений французький автор пише щемливі листи до матері, просячи в неї грошей. Так-так, часто письменник був у нужді й потерпав від себе самого: гроші в нього не водилися довго, як тільки вони з’являлися, так само і зникали. До речі, цікаво, що небо і філософія у його творах завжди переважали, а от побутові проблеми або скандали з дружиною Консуелло, якось не знаходили місця в його творах. Щоби зрозуміти автора, треба читати його листи, вони найінтимніші й найповніше розповідають про нього.

Існують деякі суперечки щодо того, для якого віку підходить творчість цього письменника. Твоя думка?

Не чув таких суперечок. З Екзюпері ми всі познайомилися у школі, туди чиновники від літератури ставлять у програму «Маленького принца». Компактна філософська казка, на 42 сторінки, цитат із якої можна знайти море і скопіювати їх у підручник для дітей. До речі, Екзюпері дуже надається для цитування й афоризмів. Його творчість буквально складена із філософських максим та мудрих думок. Саме тому є читачі й літератори, які мало сприймають його творчість, вважаючи, що в ній забагато повчань і «мудрствованій». 

У наш прогресивний і демократичний вік, у століття, де панують маски й костюми, де фактично кожен сам собі голова — такі речі складно сприймаються. Люди часто змінюють житло, дружин, чоловіків, дітей, позбавляються батьківщин і батьків, у такий вік ми живемо. А Екзюпері, навпаки, вчить відповідальності за свої дії і всіх, кого ми приручили. Він явно б не вписався зі своєю філософією в XXI столітті, був би малознаним або й зовсім невідомим у нього. Але в XX столітті ця демократична вакханалія тільки починалася, і він її нещавдно й жорстоко критикував у своїх листах та окремих творах. Епоха наступала на мораль письменника, він же від неї відбивався, як міг. І остаточно вона його здолала у 1944-му році, коли його літак не повернувся із бойового завдання. Та це фізична смерть митця, його ж твори залишаються у наших серцях. Екзюпері автор для вікової категорії від 5 до 100 років.

Ти вже дав багато порад стосовно творчості цього письменника і не тільки. Напевно, в тебе є особиста історія пов’язана з автором?

Дуже дякую Вам за це питання. Насправді, я щойно усвідомив, що така історія є. На підсвідомому рівні я завжди цікавився Екзюпері. Все пов’язано із моїм батьком, який також був авіаконструктором і пілотом. Ще коли я був малим, тато брав мене на Бузову, є таке село, а за ним аеродором, і саджав на літаки, які він будував, і час від часу я також здіймався з ним разом у небо. З радістю на душі і сльозами на очах згадую ці моменти в житті, коли париш у небі, майже торкаєшся хмар і відчуваєш свою невагомість і вищість над усім, що внизу. Мабуть, саме це закарбувалося мені в пам’яті і підсвідомо я шукав автора, який пише про моє дитинство у небі. Мій тато, як і Екзюпері, також загинув за нез’ясованих обставин у 2008-му році.

Який, на твою думку, український переклад найкращий і найбільше відповідає вимогам добре перекладеного тексту? Чи всі твори письменника перекладені українською?

Найкращий український переклад із французької Антуана де Сент-Екзюпері — це переклад Анатоля Перепаді. Я чув, що довгий час не було перекладу «Південного поштового». Його переклав Петро Таращук. Знаю, що видавництво Жупанського продає 4-томник творів Екзюпері, який я збираюсь купити і вам таке ж рекомендую. Взагалі, «Планету людей» і «Маленького принца» я читав українською, всі інші твори й епістолярій — російською. Екзюпері пощастило в тому плані, що написав він небагато і його таки переклали українською мовою. І навіть 500-от сторінкову «Цитадель». 

Чому Екзюпері такий мейнстримний?

Отут я б посперечався. Екзюпері помер у 1944-ому році на бойовому вильоті. З часу його смерті пройшло вже 76 років. Мейнстрімні Ерік-Емманюель Шмітт, Фредерік Бегбедер, Мішель Уельбек. Оці французькі автори мейнстрімні. Хоча, як пише польська дослідниця Анна Буковська у праці «Сент-Екзюпері, або Парадокси зуманізму», у 1967-ому році у Франції «Нічний політ» зайняв перше місце за кількістю проданих книг — 1 мільйон 932 тисячі примірників. Він був мейнстрімний колись, а зараз він вічний)Я  б сказав, що Екзюпері не мейнстрімний, а універсальний та автор на всі часи. В ньому поєдналися і висока мораль, і філософський стиль письма, і пошук людини й людського серед техногенної і цивілізації, яка стає роботизованю і автоматизованю. В «Планеті людей» він закликав людство до єдності й братерства, писав цей текст, як він сам говорить, «із пристрастю, щоб сказати моєму поколінню: ви жителі однієї планети.

Спілкувалася Анна Штепура

З повною версією лекції ви можете ознайомитися за посиланням: