Ольга Родняк

Написано Образ Мистецтва

Оля Родняк

Окрім картин я створюю скульптурні мотанки. Мене неабияк надихає ця традиційна українська лялька, адже її історія зближує мене з моїм корінням. Її значення для мене символічне – мотанка не лише оберігає Україну від ворога, але й об’єднує всіх українців для зцілення від ран минулого. Упродовж століть багато українців пожертвували своїми життями заради волі для Батьківщини, у тому числі тисячі людей від початку революції Гідності. Ось чому я вирішила створити скульптуру мотанки з гіпсу, – матеріалу, який застосовують для зцілення зламаних кісток. Я відчуваю, що українці зазнали багато ран і, можливо, ніколи не мали достатньо часу для того, щоб визнати свій біль і зцілитися від нього. Перший крок до зцілення – визнання болю. Це дозволить нам зберегти вірність самим собі й нашим нащадкам, додасть наснаги й відкриє шлях для перетворення України на незалежну й квітучу країну.


Роботи Олі приймали участь у групових та персональних виставках, нещодавні відбувалися в галереях Посольстві США в Римі, в Українському ,Інституті Америки в Нью-Йорку, Tauver’s Gallery International в Києві. Багато її мистецьких робіт були даровані для виставлення на благодійних аукціонах.

Оля Рондяк народилася у Сполучених Штатах у 1966. Вона отримала ступінь бакалавра у галузі психології та освіти у коледжі Hunter у Нью-Йорку. Пропрацювавши соціальним робітником в Бруклині, вона продовжила навчання, щоб отримати диплом Магістра з Кліничної Психології та Консультуванню спільнот. Навчаючись переважно самостійно, вона також вивчала мистецтво в Україні та Угорщині.

Оля та її чоловік Петро переїхали до України в 1995 році. Батьки Олі емігрували з України під час Другої світової війни, та виховали дівчину з любов’ю та цікавістю до свого коріння. Оля і Петро в даний час мешкають у Києві з донькою Майєю та їхніми собаками, Долею та Амі, а їхній син Роман та дочка Калина повернулися до Америки. Художниця працює у своїх студіях в Києві та Нью-Йорку. На створення картин її надихнув досвід родичів та її досвід життя в Україні, події Другої світової війни, сталінська «залізна завіса», Помаранчева революція та Революція гідності 2014 року.

Оля Родняк

В Україні я зрозуміла, що моє мистецтво набагато більше, ніж я сама. Воно поєднує людей. Я завжди відчувала особливий зв’язок зі своєю бабусею, якої ніколи не бачила, і живучи тут і надихаючись Україною, я відчуваю духовне єднання з нею, відчуваю, як вона передає мені свій дар художниці, щоб я продовжувала ту нитку, яка єднає серця українців. Тепер я маю її наснагу, і це ще більше зміцнює мою віру в силу, яка живе в серцях українців. Гадаю, час для виставки вибраний ідеально.
Так само, як я колись зіштовхнулася з необхідністю гартувати власну ідентичність, гадаю, що після Майдану українці також переживають новий період національної ідентичності. Попри те, що Україна вже 26 років незалежна, для об’єднання всіх складових національної ідентичності знадобиться ще чимало часу, щоб зміцнилося українське коріння. Саме в цьому я вбачаю аналогію зі своєю перерваною ідентичністю.