«Наталка Полтавка» Івана Котляревського – це романтично-сатирична п’єса про любов і вірність. Наталка і Петро кохають одне одного, однак злидні і бідність змушують їх розлучитися, а в цей час до дівчини сватається багатий пан Возний, нелюбий її серцю. Однак, для закоханих матеріальний достаток не є важливішим за щирі почуття. Перемежована піснями і легким гумором, «Наталка Полтавка» Івана Котляревського є класичним українським драматургічним твором, у якому майстерно описані традиційний український побут та звичаї.
П’єса Котляревського привертала увагу читачів та глядачів красою зображених народних характерів, пісенністю їхньої мови. Шляхом індивідуалізації мови драматургові вдалося чітко окреслити психологічні типи персонажів. Так, мова Возного й Виборного викликає посмішку своєю перекрученістю, напускною вченістю.
П’єсі притаманні елементи сентименталізму, що розвивався на той час у літературі, — звернення до людських почуттів, змалювання їхньої сили й глибини. У дусі сентименталізму написано й кінцівку: Возний відмовляється від Наталки.