“Вечори на хуторі біля Диканьки” Гоголя діляться на дві частини, видані з невеликим проміжком часу. Кожна з них починається передмовою вигаданого автора, пасічника Рудого Панько. Панько повідомляє, що почув записані ним оповідання під час зимових вечорів на малоруському хуторі Диканька від присутніх скоротити час на посиденьках односельців.
“Сорочинський ярмарок” – перша розповідь першої частини “Вечорів на хуторі біля Диканьки“. Селянин Солопій Черевик з дружиною і красивою чорнобровою донькою Параскою приїжджає на ярмарок в містечко Сорочинець. У Параску закохується парубок Грицько, який випадково побачив її під час переїзду через міст. На ярмарку він знайомиться з Параскою, якій і сам дуже подобається. Почастувавши Солопія Черевика кухлем горілки, Грицько домагається від нього згоди на своє весілля з Параскою. Але видати дочку за Грицька відмовляється сварлива дружина Черевика – Хивря. Допомогти засмученому парубку беруться цигани, що торгують у нього.
Друга розповідь першої частини “Вечорів на хуторі біля Диканьки” – “Вечір напередодні Івана Купала“. Бідняк Петрусь закохується в красуню Підорку, яку її батько, заможний Корж не бажає віддавати за незаможну людину. Дізнавшись про нещасну любов Петруся, чаклун Басаврюк пропонує піти йому з ним в ліс, де раз на рік, увечері напередодні Івана Купала, розквітає папороть. За допомогою квітки папороті Басаврюк обіцяє Петрусю знайти заритий в землю великий клад.
Увечері напередодні Івана Купала обоє вони йдуть в лісову гущавину, і Петрусь, пересилюючи страх від жахливих видінь, зриває заповітну квітку. З’являється відьма, яка ставить ще одну умову отримання кладу: Петрусь повинен відрубати голову приведеному в ліс малолітньому братові Підорки – Івасю. Петрусь спочатку відмовляється…