Малюнок коштує тисячі слів. Коли йдеться про те, щоб розкрити поняття, безумовно, так і є. Але також малювання може мати значення для пам’яті. Принаймні, так вважає Міра Фернандес і її колеги з Університету Ватерлоо в Канаді. У своїй публікації в журналі Current Directions in Psychological Science вони стверджують, що, за результатами їх дослідницької програми, малювання робить “напрочуд сильний вплив” на пам’ять і в якості мнемонічної техніки може бути особливе корисно для літніх людей – і навіть людей з деменцією.
Фернандес і її колеги уперше виявили те, що вони називають “ефектом малювання” – якщо швидко намалювати на листі картинку, що асоціюється із словом (наприклад, “вантажівка” або “груша”), то ці слова набагато краще відтворюються в пам’яті, чим якщо їх кілька разів написати. Усього лише чотирьохсекундний малюнок давав кращі результати, ніж уявне представлення предметів або перегляд зображень.
Далі дослідники розглянули питання про те, чи допомагає малювання запам’ятовувати складніші терміни і поняття. Вони виявили, що учасники дослідження, у яких була хвилина, щоб намалювати зображення, що представляє, наприклад, “ізотоп” або “спору”, з більшою вірогідністю запам’ятовували їх сенс, ніж люди, яких просили виписати визначення. “Як і у випадку з окремими словами, ми вважали, що малювання полегшує запам’ятовування, принаймні частково, тому що воно вимагає уточнення значення терміну і перекладу визначення в нову форму (малюнок) “, – пишуть дослідники.
По суті, існують різні компоненти процесу зображення слова або поняття, які в сукупності і допомагають пам’яті. Якщо людей просили скопіювати існуючий малюнок (щоб змусити їх виконати відповідні рухи рук і кистей, а не діяти на власний розсуд) або створити малюнок, який вони жодного разу не бачили (дозволяючи їм виконати самостійні рухи руками, але не даючи зорово запам’ятати кінцевий результат), і те, і інше покращувало пам’ять, – але менше, ніж якби їм дозволили зробити і те, і інше відразу. “Пам’ять покращувалася у міру додавання компонентів”, – відмічають дослідники.
Далі Фернандес і її колеги з’ясували: хоча літні люди гірше молодих пам’ятають слова, які вони вивчили після написання, немає ніякої різниці між цими двома віковими групами в здатності запам’ятовувати слова, які вони намалювали. Натхненна цими результатами, команда попросила 13 чоловік з діагнозом “деменція”, що живуть в спеціалізованих інтернатах, намалювати або записати 60 слів, які зачитувалися вголос. Результати показали “значну” перевагу слів, які були намальовані, а не написані. Якщо вийде довести, що малювання також допомагає з іншими видами пам’яті, ця стратегія може бути практично корисною для людей з деменцією.
В деяких випадках малюнки пацієнтів виглядали, як карлючки. Але наскільки хорошими або поганими були малюнки, не грало ролі. Так, у більшості експериментів дослідники оцінювали здатність учасників створювати яскраві зображення, а також їх досвід малювання, але ні те, ні інше не корелювало з ефективністю пам’яті. Малювання приносить переваги в плані запам’ятовування навіть людям, які насилу можуть намалювати схемного чоловічка.
Належить провести ще багато досліджень, щоб зрозуміти, які саме переваги в запам’ятовуванні дає малювання стосовно різних термінів, подій або концепцій. Але “в сукупності результати демонструють, що малювання – це надійна стратегія кодування, яка може значно покращувати, – і покращує – продуктивність пам’яті”, – роблять висновок дослідники.