Сьогодні будемо дивитися «Лінія горизонту»

Написано КіноТеатр

Наше життя здається нам абсолютно безпечним. Так, ми читаємо жахливі новини, але завжди думаємо, що з нами ніколи не станеться чогось подібного. Особливо, якщо це стосується відпочинку та туристичної поїздки.

Так само сталося з героїнею нового фільму «Лінія горизонту», який вже щосили штурмує наполовину повні зали кінотеатрів. Ну, а ми готові розповісти, чи заслуговує на увагу ця стрічка.

ЛЮДИНА VS ПРИРОДА

Почати варто з того, що творцями фільму є ті ж автори, що подарували нам «У владі стихії» і «Мілина». Якщо ви фанат подібного жанру, коли людина залишається один на один з природним явищем або звіром (сюди можу так само додати фільм «Капкан»), то фільм вже вартий перегляду. Бо тримає в напрузі. Власне, як і належить фільмам подібного жанру.

МІНУС НА МІНУС

Шкода, але в цьому абзаці мова не про плюси. На превеликий жаль, фільму не вдається докрутити більшість з представлених драматичних або екшн моментів. Таке відчуття, що стрічці дістався недосвідчений режисер, який не зміг витягнути все як слід. Хоча сценарій надає масу можливостей для цього.

АЛЕ Є Ж ПЛЮС?

Без плюсів не обійшлося. Самий явний полягає в тому, що на відміну від тієї ж «Мілини», де перші 20-30 хвилин хронометражу були суто для галочки і безглуздого розтягування, а також не несли ніякої значущої інформації для глядача, в «Лінії горизонту» досить міцна зав’язка, яка знайомить нас з основними дійовими особами, розкриває їх характери і взаємини, які пізніше дадуть про себе знати. Кажучи простою мовою, фільм цікавий з самого початку, на відміну від більшості картин подібного жанру.

ВЕРДИКТ

«Лінія горизонту» варта того, щоб її переглянути. За умови, що ви фанат жанру. Навряд чи стрічку захочеться передивлятись, але полоскотати нерви 1,5 години – чому б і ні, вірно?

Вердикт: похвально.