Зародження Імпресіонізму

Написано Новини, Образ Мистецтва

Перші репрезентативні роботи з’явилися в 1860-х роках в знак протесту проти Академізму. Митці вирішили самостійно шукати шлях до творчості. Одними із засновників напряму вважаються Едуард Мане і Клод Моне. В середені 1860-х сформувалася техніка живопису імпресіоністів – використання пунктирних мазків.

Переломним моментом для розвитку живипису став 1874-й рік. Тоді відбулася перша масштабна виставка робіт в стилі імпресіонізму, на якій булр представлено більше 150-ти картин від 30 художників.

Після виставки художники отримали багато зауважень від критиків. Їх звинувачували в аморальності, пропаганді фальшивих цінностей та прихильності до бунтарства. Звинувачувати художників даного напряму перестали лише через десятиліття.

Центральна ідея направлення живопису – передати мінливість життя, швидкоплинність кожного моменту. Митців частенько звинувачували у відсутності глибокого сенсу в картинах. Імпресіонізм не ставить за мету піднімати філософські питання. До інтересів художників входили буденні проблеми, тяготіння часу, зміни настрою. Сучасні ж критики часто відмічають особливу майстерність та емоцію робіт.

Історія розвитку стилю бере свій початок із часів епохи Відродження. Імпресіоністи запозичували техніку роботи зі світлом. Наприклад, в творчості Мане можна помітити вплив живопису епохи Класицизму. Неперекір стандартам стилю, він використовував темні тона, чорний колір в контрасті яскравих кольорів. Дослідники мистецтва відмічають вплив романтичної і етнічної японської культури.

Найбільш повна творчість західноєвропейських імпресіоністів розкрилась в жанрах міського і сільского пейзажу.

Головними темами робіт майстрів ставали прості люди. Героями робіт були не прославлені люди, правителі, літератори, а звичайні люди в своїй буденності.

Замість відображення реальних картин життя, живописці жадали передати момент або враження від моменту. Тому роботи виходили дуже емоційними, наповненими глибоким сенсом плинності моменту. Реалістичність передачі оточуючого світу відходить на другий план, поступаючись місцем почуттям.

Картини імпресіоністів здаються трішки нечіткими та невизначеними. Цього ефекту досягають за допомогою специфічних методик нанесення фарби на полотно. Митці використовували короткі, швидкі мазки, які створювали на полотні мозаїку із мазків різних кольорів. Інколи художники навіть не використовували кисть, наносячи фарбу прямо з тюбика. Саме тому, роботи не рекомендується роздивлятися з близької відстані.

Головне поле творчості віддавалось природі. Клод Моне на чолі з іншими митцями створював свої роботи безпосередньо на природі. Це допомагало максимально повно передати фарби, гру світла та тіні, туман, хмари, промені сонця на воді та інші ефекти, яким раніше не приділялася увага.