“Червона рута”, нові райони і будівництво метро : чим запам’ятався Київ в 1971 ріці

За східним календарем 5 лютого настав Новий рік. У зв’язку з цим ми вирішили згадати, чим запам’яталися Києву попередні роки свині. У рамках нашого спецпроекту ми вже розповідали, які важливі події відбувалися і чим жила столиця в 2007, 1995 і 1983 роках. На черзі ― 1971-ий!

Розквіт космонавтики, кіно і музики

Країною керує Брежнєв. Навесні на XXIV з’їзді КПРС в Москві він проголошує радянський народ “результатом міцної соціально-політичної і ідейної єдності усіх класів, шарів, націй і народностей, що заселяють території СРСР”. І мова цього народу ― російська.

Термін “радянський народ” вживається вже декілька десятиліть, говорив про нього і Хрущов. Але саме в 1971 році це формулювання входить в звітну доповідь з’їзду КПРС, а шістьма роками пізніше, в 1977-му, ― в Конституцію СРСР.

Дух єдності підкріплюється успіхами СРСР в освоєнні космосу : в 1971-му запускається перша орбітальна станція “Салют 1”, станція “Марс 2” уперше досягає поверхні Марса, а автоматична міжпланетна станція “Марс 3” здійснює першу м’яку в радянській космонавтиці посадку на Марс.

Влітку в кінотеатрах починається показ фільму “12 стільців”, який стає лідером радянського кінопрокату, збираючи 39,3 млн глядачів по всій країні. У 1971-му знімається і уперше показується на великому екрані ще одна не менш відома картина ― “Джентльмени удачі”. Фільм стає одним з найпопулярніших за всю історію радянського кіно.

1971-й приносить популярність викладачці Чернівецького музичного училища Софії Ротару. Вона знімається в телевізійному фільмі-концерті “Червона рута”, після чого її професійна кар’єра починає нестримно розвиватися.

У цьому ж році небувалої популярності набуває однойменна пісня “Червона рута”, написана українським поетом Володимиром Ивасюком. ВИА “Смеричка”, у складі якої співають Назарій Яремчук і Василь Зінкевич, виконує композицію на телеконкурсі “Пісня-71”. В майбутньому “Червона рута” стане однією з найвідоміших україномовних пісень.

Житлові масиви

У 1971 році на обох берегах Києва зводяться нові райони. На Лівому з 1967 року будуються Березняки. Територію майбутнього масиву намивають на 3-4 метри, щоб підняти рівень грунту. Ці і інші інженерні роботи займають декілька років. Будують на Березняках, в основному, 9 – і 16-поверхові “панельки”. Велика їх частина зводиться в районі саме в 1971 році.

Пішохідний міст і панорама Березняків у вересні, 1970 рік. Фото: starkiev.com

Активно забудовується масив “Водопарк” (зараз Лісовий) ― тут зводять 5 – і 9-поверхові будинки. Назва “Водопарк” район отримує через велику кількість артезіанських свердловин в місці будівництва. Але вже до кінця 70-х років масив перейменовують в Лісовій, оскільки житлові квартали сильно поглиблюються у Броварський ліс.

В цей же час будується Мінський масив, а саме та його частина, яка знаходиться біля площі Тараса Шевченка. І в листопаді 1971 року перші новосели вже заселяються тут у свої квартири.

Три роки зводиться житловий масив Оболонь, забудовуються Караваеві Дачі, а у Святошинскому районі на місці приватних будинків починають зводити панельні багатоповерхівки 10-го мікрорайону.

Будівництво на Оболоні, 1970-і роки. Фото: starkiev.com

Нові станції метро

5 листопада 1971 року відкриваються відразу три нові станції Святошинско-броварської лінії ― “Жовтнева” (зараз – “Берестейская”), “Нивки” і “Святошин”. Усі вони ― дрібного заставляння і побудовані за одним проектом. Хіба що на “Жовтневій” є ескалатор, працюючий на вихід.

Будівництво перегону від станції “Завод “Більшовик” (зараз “Шулявская”) до “Жовтневої” було проблематичним. Підземний тунель із-за складних гидрогеологических умов довелося будувати за допомогою кесона. До того ж, бактерії, що живуть в грунті і виділяють сірчану кислоту, ослабили болти, які скріплювали оброблення тунеля. Тому 1,7 км перегону довелося додатково зміцнювати бетоном.

Станція метро “Нивки” за декілька днів до відкриття, 1971 рік. Фото: starkiev.com

Відкриття нових станцій метро істотно полегшує рух в цій частині міста ― розвантажується транспортна розв’язка в районі “Жовтневої” і великий пересадковий вузол на “Нивках”.

У 1971 році починається будівництво Куренівсько-червоноармійської лінії (зараз ― Оболонско-Теремковская). Перші станції тут відкриються через п’ять років ― в 1976-му.

Будівлі і пам’ятники

У кінці грудня 1970-го своїх перших відвідувачів приймає готель “Либідь”. 20-поверхова будівля ― найвища на площі Перемоги. У готелі ― 280 номерів, 14 з яких ― люкс. Тут встановлюють фінські ліфти, а в номерах ― фінську сантехніку і німецькі меблі. В цілому, готель орієнтують на іноземних гостей, тому спочатку її планували назвати “Інтурист”. Але у результаті вона отримує ім’я “Либідь” ― на честь засновниці Києва. І на фасаді будівлі навіть встановлюють бронзовий горельєф із зображенням Либіді.

Будівництво Київської телевежі. Фото: tov – tob.livejournal.com

У іншій частині Києва, в районі Бабиного Яру, вже три роки будується Київська телевежа, яка опісля навіть чотири десятки років вважатиметься найвищим спорудженням України і найвищою гратчастою спорудою у світі. Її висота ― 385 метрів. До цього телебачення у будинки киян транслювала вишка, розташована на Хрещатику. Її висота ― всього 180 метрів. Нову Київську телевежу будують за незвичайною технологією ― без єдиного болта або заклепки, виключно зварюючи усі частини металоконструкції між собою.

А на стадіоні “Динамо” влітку встановлюють пам’ятник футболістам команди, які брали участь в “матчі смерті”. Про те, що цей матч ― міф радянської пропаганди, стане відомо тільки через декілька десятків років.

Джерело