Персони

Серце для куль і для рим

Написано Новини, Персони

Нещодавно пройшла лекція «Доброокий: штрихи до портрета Івана Світличного» за організації літературно-художнього журналу «Дніпро». Хоча це друга лекція циклу «Невідомі дисиденти», проте сам Світличний Іван Олексійович доволі відомий для української історії. Будучи поетом, літературним критиком та мовознавцем він зробив величезний вклад в історію нашого народу.

Лекцію проводила Любов Крупник – кандидат історичних наук, доцент. Вона докладно описала все життя, сім’ю та діяльність шістдесятника.

Іван Світличний може послужити прикладом для багатьох. Він народився у бідній сім’ї та мав неосвічених батьків, але це не завадило йому досягти вершини. Ще у юні роки був змушений пережити Голодомор. Школу закінчив із золотою медаллю, вступив до Харківського університету на факультет української філології. Мав величезні перспективи, проте через принциповість в українському питанні на кафедрі його не залишили.

Пізніше, в 1952 році вступив до аспірантури відділу теорії літератури Інституту літератури імені Шевченка Академії Наук України. Що особливо цікаво, він був завідувачем відділу критики журналу «Дніпро».Через проукраїнські погляди Світличного постійно звільняли з роботи, а з 1965 року і зовсім припинили наймати. Через це він був змушений писати під псевдонімами. Робив переклади з французької мови. В 1959 році входив до клубу творчої молоді в Києві «Сучасник» разом з А. Горською, В. Симоненком, І. Драчем та іншими.

Літературний критик був «майстровитим» і ніколи не падав духом. Світличний мав близький контакт з українською діаспорою і активно поширював самвидав. Він був двічі арештований, а під час ув’язнення остаточно підірвав здоров’я. Його робота «Серце для куль і для рим» в 1994 році отримала Шевченківську премію, проте сам Світличний, на жаль, помер за два роки до цього.

«Іван Світличний — постать унікальна, але не тільки українського масштабу. На його захист виступали письменники із-за кордону. Він мало оцінений і пошанований. Мало його ім’ям назвати бібліотеки й вулиці, потрібно, щоб за цим стояла бодай якась інформація, себто постійне інформування населення про українських героїв і звитяжців. Як це зробити? Проєкт «Невідомі дисиденти» покликаний саме для цього, щоби повернути українському народу пам’ять про Василя Стуса, Михайлину Коцюбинську, Аллу Горську, братів Горинів, Олеся Шевченка, Євгена Сверстюка.

Уже була відкрита постать видавця, кінознавця, культуролога й есеїста Романа Корогодського, про якого мало хто знав навіть у професійних і наукових колах. Тепер настала черга Івана Світличного. Проєкт триває. На початку вересня заплановано провести лекцію про Зеновія Красівського, поета і націоналіста, який провів у неволі 21 рік і став жертвою радянської каральної психіатрії. Запрошуємо усіх на онлайн-лекцію про цю вагому постать у шістдесятницькому русі», – розповів організатор проєкту «Невідомі дисиденти», журналіст і письменник Ярослав Карпець.

Матеріал підготувала Ольга Резнік

Повну версію онлайн-лекції “Доброокий: штрихи до портрета Івана Світличного” можна знайти за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=rQOWMWxwiOQ

Читати далі →

Останній гуманіст двадцятого століття

Написано Новини, Персони

29 червня на платформі гугл-міт пройшла онлайн-лекція “Сент-Екс: крива долі й зигзаги творчості” про життя і творчість Антуана де Сент-Екзюпері. Дату було обрано не випадково, адже у цей день відзначалося 120 років з дня народження письменника. Подія отримала багато підтримки, нею зацікавились партнери: літературно-художній журнал “Дніпро”, ГО “Міжнародна фундація розвитку”, телеканал “Навігатор ТВ”, театр “Сузір’я” й театр “Маскам Рад”. Не дивно, адже творчість Антуана де Сент-Екзюпері актуальна й близька багатьом, в тому числі й лектору й організатору події, Ярославу Карпцю. Лекція була доволі детальною, з великою кількістю цікавої інформації, але про цього автора можна говорити набагато більше. Саме тому це інтерв’ю є певним доповненням до лекції.

Спершу хотілося б дізнатися про достатньо фундаментальну річ: чи є в Екзюпері тема або конфлікт, які проходять через всю його творчість?

Творчість Антуана де Сент-Екзюпері постійно еволюціонувала. Свої романи автор писав під впливом філософських праць Фрідріха Ніцше, Блеза Паскаля, Рене Декарта, П’єра Тейяра де Шардена. У перших двох творах явно превалюють ніцшеанські й екзистенційні мотиви: відчуження від соціуму і від себе, певний бунт проти моральних устоїв, я про роман льотчика Берніса із заміжнью жінкою, який не вдався («Південна пошта»). А в «Нічному польоті» ми бачимо надлюдину, яка вершить долі людей і ставить на кін їх життя, щоби досягти прогресу, славнозвісний директор аеропорту Рів’єр, який у реальному житті Дід’є Дора. У «Планеті людей» уже йдеться про братство й людяність, про єдність і братерство, але це не про комунізм. У «Військовому льотчику» і «Листах до заручника» письменник міркує про війну, знищення культури й спасіння людей, про цінності важливі для Франції і як їх врятувати (-ися) від фашистів, про збереження людськості й гідності.  

Себто до чого я веду, і теми і конфлікти еволюціонували, змінювалися, наново конструювалися письменником. Та в центрі завжди стояла людина і її проблеми з соціумом. Взагалі Екзюпері — останній гуманіст двадцятого століття.

Отже, якщо цей письменник настільки важливий для світової літератури, можливо, в нього є якісь послідовники або хтось, схожий за стилем чи тематикою, кого можеш порадити?

В українській літературі не було письменників-льотчиків. Та і не було письменників-філософів. Українську літературу завше цікавили дуже банальні й матеріалістичні проблеми: сварка за межу чи грушу, визволення з кріпацтва, протидія системі, а ще вічна депресія і вічне ниття на погану владу й безгрошів’я. Або ще віковічне нарікання на долю. Це улюблені мотиви наших письменників. Тому ми й відстаємо від цивізілованого світу і навряд колись наздоженемо його. З українських порадити нічого не можу, бо таких нема. 

Я кардинально не згодна з твоєю думкою стосовно української літератури і культури, але, якщо ти так вважаєш, то, можливо, можеш порадити когось з письменників зі світової літератури?

В поколінні самого Екзюпері були письменники, які писали про небо. Наприклад, у листах до своєї подружки Рене де Сосін він згадує такого собі Евзебія, якого ми знаємо тільки з епістолярію Екзюпері. До речі, в цьому ж листі він згадує і Достоєвського. У поколінні Сент-Екса, як називали його друзі, багато цікавих французьких авторів. Назву перше, що спало на думку — це також льотчик Ромен Гарі. Єврей, двічі лауреат Гонкурівської премії, дипломат, написав чудовий роман «Обіцяння на світанку», який вийшов українською мовою у 2011-му році. А яка чудова й душероздираюча вистава по цьому твору була, грав народний артист України Олексій Богданович, весь зал потопав у сльозах. Дуже рекомендую подивитися спектакль.

З якого твору порадиш ознайомлення з творчістю французького автора?

Всіх вас здивую, коли скажу, що почати варто із самого початку, а не з «Маленького принца». Світ героїв Антуана де Сент-Екзюпері починається у замку Ла Моль, у його листах до матері і Рене де Сосін, у «Південній пошті», «Нічному польоті» і так далі. Всі зациклилися на «Маленькому принці», але не ним єдиним живе й пульсує слово французького автора. Насправді, усе починається з дитинства і навіть уже будучи дорослим чоловіком, прославлений французький автор пише щемливі листи до матері, просячи в неї грошей. Так-так, часто письменник був у нужді й потерпав від себе самого: гроші в нього не водилися довго, як тільки вони з’являлися, так само і зникали. До речі, цікаво, що небо і філософія у його творах завжди переважали, а от побутові проблеми або скандали з дружиною Консуелло, якось не знаходили місця в його творах. Щоби зрозуміти автора, треба читати його листи, вони найінтимніші й найповніше розповідають про нього.

Існують деякі суперечки щодо того, для якого віку підходить творчість цього письменника. Твоя думка?

Не чув таких суперечок. З Екзюпері ми всі познайомилися у школі, туди чиновники від літератури ставлять у програму «Маленького принца». Компактна філософська казка, на 42 сторінки, цитат із якої можна знайти море і скопіювати їх у підручник для дітей. До речі, Екзюпері дуже надається для цитування й афоризмів. Його творчість буквально складена із філософських максим та мудрих думок. Саме тому є читачі й літератори, які мало сприймають його творчість, вважаючи, що в ній забагато повчань і «мудрствованій». 

У наш прогресивний і демократичний вік, у століття, де панують маски й костюми, де фактично кожен сам собі голова — такі речі складно сприймаються. Люди часто змінюють житло, дружин, чоловіків, дітей, позбавляються батьківщин і батьків, у такий вік ми живемо. А Екзюпері, навпаки, вчить відповідальності за свої дії і всіх, кого ми приручили. Він явно б не вписався зі своєю філософією в XXI столітті, був би малознаним або й зовсім невідомим у нього. Але в XX столітті ця демократична вакханалія тільки починалася, і він її нещавдно й жорстоко критикував у своїх листах та окремих творах. Епоха наступала на мораль письменника, він же від неї відбивався, як міг. І остаточно вона його здолала у 1944-му році, коли його літак не повернувся із бойового завдання. Та це фізична смерть митця, його ж твори залишаються у наших серцях. Екзюпері автор для вікової категорії від 5 до 100 років.

Ти вже дав багато порад стосовно творчості цього письменника і не тільки. Напевно, в тебе є особиста історія пов’язана з автором?

Дуже дякую Вам за це питання. Насправді, я щойно усвідомив, що така історія є. На підсвідомому рівні я завжди цікавився Екзюпері. Все пов’язано із моїм батьком, який також був авіаконструктором і пілотом. Ще коли я був малим, тато брав мене на Бузову, є таке село, а за ним аеродором, і саджав на літаки, які він будував, і час від часу я також здіймався з ним разом у небо. З радістю на душі і сльозами на очах згадую ці моменти в житті, коли париш у небі, майже торкаєшся хмар і відчуваєш свою невагомість і вищість над усім, що внизу. Мабуть, саме це закарбувалося мені в пам’яті і підсвідомо я шукав автора, який пише про моє дитинство у небі. Мій тато, як і Екзюпері, також загинув за нез’ясованих обставин у 2008-му році.

Який, на твою думку, український переклад найкращий і найбільше відповідає вимогам добре перекладеного тексту? Чи всі твори письменника перекладені українською?

Найкращий український переклад із французької Антуана де Сент-Екзюпері — це переклад Анатоля Перепаді. Я чув, що довгий час не було перекладу «Південного поштового». Його переклав Петро Таращук. Знаю, що видавництво Жупанського продає 4-томник творів Екзюпері, який я збираюсь купити і вам таке ж рекомендую. Взагалі, «Планету людей» і «Маленького принца» я читав українською, всі інші твори й епістолярій — російською. Екзюпері пощастило в тому плані, що написав він небагато і його таки переклали українською мовою. І навіть 500-от сторінкову «Цитадель». 

Чому Екзюпері такий мейнстримний?

Отут я б посперечався. Екзюпері помер у 1944-ому році на бойовому вильоті. З часу його смерті пройшло вже 76 років. Мейнстрімні Ерік-Емманюель Шмітт, Фредерік Бегбедер, Мішель Уельбек. Оці французькі автори мейнстрімні. Хоча, як пише польська дослідниця Анна Буковська у праці «Сент-Екзюпері, або Парадокси зуманізму», у 1967-ому році у Франції «Нічний політ» зайняв перше місце за кількістю проданих книг — 1 мільйон 932 тисячі примірників. Він був мейнстрімний колись, а зараз він вічний)Я  б сказав, що Екзюпері не мейнстрімний, а універсальний та автор на всі часи. В ньому поєдналися і висока мораль, і філософський стиль письма, і пошук людини й людського серед техногенної і цивілізації, яка стає роботизованю і автоматизованю. В «Планеті людей» він закликав людство до єдності й братерства, писав цей текст, як він сам говорить, «із пристрастю, щоб сказати моєму поколінню: ви жителі однієї планети.

Спілкувалася Анна Штепура

З повною версією лекції ви можете ознайомитися за посиланням:

Читати далі →

Літературні маршрути Шмітта

Написано Біографія, Новини, Персони

22 травня відбулася онлайн-лекція “Географія Шмітта” з нагоди 60-річного ювілею Еріка-Емманюеля Шмітта. Лекцію прочитав перекладач його творів – Іван Рябчій, який співпрацює з “Видавництвом Анетти Антоненко”. Окрім Шмітта, перекладає твори Мішеля Уельбека, Патріка Модіано, Ясміни Рези, за які неодноразово нагороджений престижними українськими преміями. Організував лекцію український письменник, журналіст та редактор Ярослав Карпець.

“Під кінець карантину я нарешті збагнув, що потрібно діяти! Вистачить сидіти склавши руки. Я згадав, що перед карантином у нас була домовленість з перекладачем Іваном Рябчієм про лекцію, присвячену Еріку-Емманюелю Шмітту. Я вже почав шукати приміщення, домовлятися з журналістами про рекламні матеріали, робити подію в Фейсбуці…. і тут тра-бах у Києві оголошується карантин. Я засмутився. А тепер ми пошанували видатного драматурга й філософа Шмітта онлайн-лекцією. Хоч і не наприкінці березня, як планувалося, а в другій половині травня – під кінець карантину. Для мене це було дуже відповідально: це вперше проводжу онлайн-захід. Я вважаю, що ми з Іваном впоралися на всі 100 відсотків. Він прочитав чудову й ґрунтовну лекцію про Шмітта, зі знанням справи й дуже тонким відчуттям слова, інтелектуального слова відомого на весь світ француза. Сподіваюсь, що це не останній проєкт про Шмітта з Іваном Рябчієм” – зазначає Ярослав Карпець.

Звісно, чудово, що карантин не завадив вшанувати ювілей відомого французько-бельгійського письменника, драматурга, філософа та музиканта. Серед світових драматургів чи не найбільше в Україні видали твори саме Еріка-Емманюеля Шмітта.

Іван Рябчій розповів про літературні та життєві маршрути Шмітта, яких у нього було чимало: народився в Ліоні, навчався в Парижі, служив в армії в Алжирі, а згодом мандрував по всьому світі, продовжуючи писати. Всі ці країни і міста є важливими для Шмітта, тож і його творчість варто розглядати в поєднанні з ними.

Франція. Ліон – рідне місто драматурга. Шмітт походить з інтелігентної сім’ї. Першу п’єсу “Ніч у Валоні”він написав 1991 року в Нанті, Франція. Проте очікувану популярність йому приніс другий твір – “Відвідувач” (1993). П’єса заснована на діалозі Зигмунда Фрейда й Бога, за яку Шмітта нагородили “Премією Мольєра” 1994 року (так званий “театральний Оскар”, у драматурга таких премій уже три).

1996 року – видано “Загадкові варіації”. Драма написана для відомих акторів Алена Делона і Френсіса Юстера. 1997 року Шмітт написав драму “Гульвіса” – легку і захоплюючу комедію про філософа Дені Дідро. Наступний твір Шмітта – роман “Євангеліє від Пілата” вийшов друком 2000 року.

Німеччина. Фредерік, або Бульвар Злочину (1998) було створено одночасно у Франції та Німеччині. А 2001 року п’єса Пан Ібрагім та квіти Корану була опублікована та виконана також одночасно у Франції та Німеччині. У 2001 році Шмітт написав роман Частина іншого, який викликав чимало дискусій та критики – у творі головним персонажем є Адольф Гітлер.

Від 2000-х років, після успіху в прозі, він зосередився саме на прозових творах.

Мала проза Шмітта об’єднується в “Цикл невидимих”. До циклу увійшли такі твори: “Пан Ібрагім та квіти Корану” (2001), “Міларепа” (1997), “Дитя Ноя” (2003), “Оскар і Рожева Пані” (2002), “Мадам Пилінська і таємниця Шопена” (2018), “Фелікс і Невидиме джерело” (2019). В кожній з них осмислено тему стосунків людини з певною релігією (буддизм, іудаїзм, мусульманство і християнство).

Австрія. Шмітт також є талановитим музикантом. Його улюбленими композиторами є Бетховен, Шопен і Моцарт. Шмітт переклав французькою декілька опер Моцарта.

Бельгія. Від 2002 року Шмітт живе в Брюсселі, а 2008 року – отримав бельгійське громадянство. Першою книгою, написаною в Бельгії є “Двоє добродіїв із Брюсселя” (2012). 2020 року “Видавництво Анетти Антоненко” анонсує перевидання цього твору.

У США відбувається перша постановка п’єси Зрада Айнштайна (2014). В п’єсі автор відстоює пацифізм– в Україні ця тема теж актуальна.

Нідерланди. 2012 року вийшла п’єса про Анну Франк – Щоденник Анни Франк. Це сценічна адаптація знаменитої книжки, перша постановка якої відбулася в Амстердамі.

Східна Європа (Польща, Україна, Росія). Книжка про Польщу – автобіографічна повість “Мадам Пилінська і таємниця Шопена” (2018), в якій Шмітт роздумує про природу музики і її вплив на людину. У Шмітта є власний театр у Парижі, в ньому було поставлено “Мадам Пилінську” (Е.-Е. Шмітт сам зіграв у цій п’єсі).

2013 року Ерік-Емманюель Шмітт відвідав Україну в межах “Французької весни”. Побував на виставах за своїми п’єсами у Львові та Києві. І, як, стверджує Іван Рябчій, – пообіцяв написати книгу і про Україну.

Африка відіграє важливу роль для Шмітта, адже саме там відбулося його переосмислення власної релігійної ідентичності. До цього континенту можна віднести його книгу “Фелікс і Невидиме джерело” (2019), в якій розкривається тема африканського анімізму. Після важкого походу пустинею Сахара було написано “Вогненну ніч” (2015), в якій автор заглиблюєтеся про пошуки власного “я”.

Шмітт – інтелектуал, який є винятком в літературі, адже його твори мають читачів і серед масової аудиторії. Так, його твори легкі для прочитання, але мають глибокий сенс.

В Україні вийшло друком українською мовою вісім видань його творів та декілька поставлено в театрах Києва, Львова, Харкова та Донецька (ще до вторгнення російських окупантів).

Цікаво, які країни будуть наступними, і які твори ще напише Ерік-Емманюель Шмітт?

Автор статті: Олена Матушевська.

Читати далі →

Ілон Маск: мрійник чи хитрий бізнесмен?

Написано Персони

Саме зараз все людство – з першої до останньої людини – бере участь в самому небезпечному експерименті за всю історію: як багато вуглекислого газу ми повинні викинути в атмосферу, перш ніж зрозуміємо, що стоїмо перед лицем загибелі.

Ілон Маск

Сумарна тривалість робочого тижня Ілона Маска становить від 85 до 100 годин. Приблизно 80 відсотків свого робочого часу Маск відводить інженерному проєктуванню своїх ідей. На сон він витрачає приблизно шість годин на добу.

Головна риса характеру Ілона Маска – величезне бажання змінити світ. Адже ще в чотирнадцять років, прочитавши книгу “Автостопом по галактиці”, майбутній гігант бізнесу збагнув, що його головна місія – врятувати людство.

Пояснюючи успіх Маска, люди відзначають його героїчну робочу дисципліну. Також, у нього є неймовірна здатність дивитися на світ і бачити реальні проблеми, які можуть статись у майбутньому.

В шкільні роки Ілон Маск був наймолодшим в своєму класі та найнижчим за зростом. Його соціальне життя було менш активним, ніж у інших дітей його віку, та на перший погляд він був типічним ботаніком. Але ще тоді майбутньому видатному підприємцю вдавалось доказувати людям, що вони не праві, за що йому неодноразово діставалось від однолітків.

В 10 років батьки подарували Ілону Маску перший комп’ютер – Сommodore Vic-20. Ілон закохався в нього з першого погляду, і з тих пір вже не розлучався зі світом високих технологій.

Освоював комп’ютер він неймовірними темпами. Одного разу до нього в руки потрапив підручник для програмування на мові BASIC, розрахований на піврічне вивчення. Маск витратив на його вивчення три дні, після закінчення яких вже міг вільно програмувати на бейсику. За стандартами 1984 року, цього було більш ніж достатньо, щоб називатися професійним програмістом. Тоді ж він довів свій професіоналізм, написавши і продавши свою першу комп’ютерну гру за 500 доларів.

У 17 років Ілон Маск виїхав до Канади, щоб уникнути призову в армію і не брати участь в політиці апартеїду. Спочатку він вступив до Університету Куїнс в Кінгстоні, штат Онтаріо, а через два роки перевівся до Університету Пенсільванії, де отримав ступінь бакалавра з фізики і економіки Уортонської школи.

Пізніше Маск говорив про те, що фізика дала йому дуже гарну структуру мислення: спочатку розкладати речі до фундаментальних основ, а потім відштовхуватися вже від них.

Потім Маск натрапив на докторську програму Стенфорда, але згодом збагнув, що нічого, щоб змінювало світ в цьому університеті не відбувається. Тому він зателефонував до верхів завідування навчальним закладом та повідомив, що хоче заснувати свою інтернет-компанію, але йому потрібна була гарантія, що якщо ідея не вдасться, Маск зможе повернутись до навчання.

Так Ілон сфокусувався на своєму стартапі Zip2, який поєднував карти міст і дані довідника «Жовті сторінки». Через два роки продаж Zip2 принесла Маску $ 22 млн.

На самому початку своєї кар’єри підприємця Маск поставив перед собою кілька цілей: зробити інтернет-банкінг простішим, зупинити глобальне потепління і перетворити людей в мультипланетний вид. В цілому, можна сказати, що все йде за планом: Ілон Маск створив і запустив PayPal, Tesla Motors, Solar City і SpaceX і по праву носить звання головного винахідника сучасності.

Засновуючи компанію PayPal, бізнесмен та його команда мріяли про те, що одного дня електронні гроші повністю замінять собою справжні. Молоді бізнесмени сподівалися за допомогою своєї системи одного разу відібрати у держав монополію на виробництво грошей, що зробить світ по-справжньому вільним, а кожну особу в ньому – незалежною.

Джон Фавро, режисер серії фільмів «Залізна людина», зізнавався, що його образ мільйонера-супергероя Тоні Старка заснований на особистості Ілона Маска. Сам Маск навіть з’явився в ролі самого себе у другій частині франшизи, а деякі епізоди фільму були зняті в штаб-квартирі SpaceX.

Ілон Маск являється генеральним директором в CEO Tesla. Але не зважаючи на це, зовсім не він придумав машину, яка зараз асоціюється виключно з його ім’ям. У 2003 році Tesla Motors була заснована Мартіном Еберхардом і Марком Тарпеннінгом, а Маск разом з ними взяв участь в інвестиційному раунді А. В кінці 2007 року, увійшовши до ради директорів Tesla, Маск звільнив Еберхарда з позиції CEO. Засновники подали на Маска в суд, звинувативши в тому, що він намагається переписати історію компанії і привласнити початкову ідею собі. В результаті, сторони прийшли до світової угоди, і тепер офіційна версія Tesla полягає в тому, що у неї п’ять засновників – це інвестори того самого раунду А.

Ілон Маск є шанувальником фантастики і кіно, що знаходить відображення в його вчинках. Так, ракета SpaceX Falcon отримала свою назву на честь космічного корабля із «Зоряних війн», а в 2013 році Маск купив субмарину Wet Nellie, яку можна побачити в одному з фільмів Бондіани «Шпигун, який любив мене». Маск заплатив за корабель майже $ 1 млн і зараз планує перебудувати його, ґрунтуючись на технологіях Tesla Motors.

До речі, починаючи з раннього віку Ілон читав по дві книги в день з різних дисциплін. Якщо ви читаєте одну книгу на місяць, Маск прочитає у 60 разів більше книг, ніж ви.

Похідна особливість від невтомної жаги до знань, про яку більшість інших людей навіть не підозрює, — це трансфер цих самих знань.

“Трансфер знань” полягає у тому, щоб застосовувати знання, які ми вивчаємо в одному контексті, до інших ситуацій в інших галузях. Тобто те, що ми вивчили в школі або прочитали в книзі, застосовуємо до “реального світу”. Аналогічно — те, що ми дізнаємося в одній галузі, можемо застосувати до іншої.

Кіт Голйоак, професор психології UCLA і один з провідних світових фахівців з міркувань на рівні аналогій, рекомендує ставити собі такі два запитання, щоб відточити свої навички: “Що це нагадує мені?” і “Чому воно нагадує мені саме це?”

Коли ми створюємо резервуар основних принципів і пов’язуємо їх з різними галузями, раптово отримуємо суперсилу, яка допомагає отримувати такі знання, про які ми ніколи раніше навіть не підозрювали.

Розуміння цієї здатності Ілона Маска допомагає нам отримати уявлення про те, як він зміг прийти в індустрію, яка існує вже понад 100 років, і докорінно змінити те, як ця індустрія конкурує з іншими галузями.

Досвід Ілона Маска доводить: якщо ти створюєш речі навіть на 10% краще за інших, ти можеш значно просунутись у своїй галузі.

Сам Ілон Маск доводить, що найголовнішу роль в успішній реалізації будь-якої ідеї відіграє мозок та свідомість людини. Саме вони здатні проєктувати та реалізовувати безмежну кількість інновацій в нашому світі.

Адже слідкуючи за мисленням людини, можна зрозуміти, ким вона є насправді.

Тому, до вашої уваги, декілька висловлювань іменитого мільярдера:

  • Коли я був дитиною, то задавався питанням – в чому сенс життя? Чому ми тут, навіщо ми тут? Потім я прийшов до висновку, що головне – це ставити правильні запитання. І чим вище буде свідомість людства, тим більш вірними будуть запитання.
  • Я переконаний, що існує величезна прірва між захоплюючою долею людства, яке підкорює космос, досліджує зірки і планети, і долею людства, який ув’язнив себе на Землі і мчить до неминучої загибелі.
  • Перспектива лежати на пляжі більшу частину свого життя звучить для мене жахливо. Це найгірше, що може трапитися. Ймовірно, я б збожеволів і почав приймати важкі наркотики. Я б помер від нудьги. Я люблю, коли все крутиться та рухається.
  • Думати про компанію уві сні і наяву – сім днів на тиждень і без перерв. Завжди залишатися максимально зосередженим на створенні чудових продуктів майбутнього. Це саме те, що потрібно робити на старті.
  • Якщо ви співзасновник або генеральний директор компанії, ви повинні займатися всім – навіть тим, чим не хочете. До жодного завдання не можна ставитися як до брудної роботи.
  • Люди працюють краще, коли чітко бачать мету і розуміють, навіщо це потрібно. Дуже важливо, щоб люди з нетерпінням чекали початку робочого дня і можливості приступити до роботи.
  • Дуже важливо активно просити про негативні відгуки і з особливою увагою прислухатися до них. Зазвичай, люди їх уникають, щоб не переживати неприємних емоцій. Але я вважаю це вкрай поширеною помилкою – не просити про негативні відгуки і не враховувати їх.
Читати далі →

Елдрік Вудс

Написано Коротко: Спорт, Новини, Персони

Елдрік Тонт Вудс (широко відомий як Тайгер Вудс) народився в Каліфорнії в 1975 році. Його мати на той час працювала в Бангкоку в Управлінні армії США, тому велику роль у вихованні Елдріка відіграв тато.

З малих років Вудс був легедою гольфу. Його тато познайомив Вудса з гольфом ще в три роки. В той час в Вудсів був доступ до користування полем воєнно-морської бази США в Лос-Аламіносі.

З часом маленький Вудс перейшов на інші, більш професійні поля, де показував впевнений рівень для свого віку. Його тато казав, що “то був початок кінця”, коли Вудс у віці одинадцяти років переміг тата, який також професійно займався гольфом. З того часу тато ніколи більше не вигравав у свого сина.

В середній школі Вудс активно змагався в гольф-команді школи під керівництвом його тренера Дона Кросбі. У віці 15-ти років він вже на повну записував на свій рахунок рекорди, медалі та почесні лаври для школи.

Коли Вудс випускався зі старшої школи, він в свої 18 був визнаний найбільш перспективним для досягнення успіху серед випускників. З такою репутацією Вудси мали безліч запрошень від Вищих Навчальних Закладів, які були раді взяти майбутнього чемпіона.

Зрештою, у 1994 році він вибрав Стенфордський університет під стипендію в гольф, де він обрав спеціаліста з економіки.

У 1995 році після численних перемог серед любителів, Тайгер Вудс відкрив двері в професійний гольф. На дебютному турнірі Професійної асоціації гольфистів в Мілуокі 20-річний спортсмен став 60-м. Вигравши в цьому ж році два турніри, він був визнаний кращим новачком сезону.

Перші високі результати в професійному гольфі Вудс показав в 1997 році, вигравши свій перший Мастерс. Спортсмен дуже швидко завоював серця мільйонів уболівальників. Він якісно виділявся серед інших гольфистів, по-перше, кольором шкіри (якою він має бути вдячний своїй сім’ї), а по-друге, молодістю і чарівністю (його суперниками, в основному, були старенькі багачі).

Вже в 25-річному віці Вудс увійшов до історії світового гольфу, вигравши усі чотири основні турніри серед гольфістів-професіоналів. Вудс дуже швидко завоював звання кращого гольфіста світу, і на довгий час влаштувався на першому місці в рейтингу. Виключенням став 2004 рік, коли Тайгер не зміг виграти жодного турніру, проте незабаром повернув собі перший рядок.

Був період в житті спортсмена-мільйонера, коли він серйозно планував піти по слідах батька і зайнятися військовою діяльністю. Тайгер Вудс мріяв стати “морським котиком”. Він навіть пройшов декілька етапів військової підготовки, але все-таки обрав гольф.
Проте, Вудс знаменитий не лише спортивними досягненнями. Декілька років підряд гольфист був самим високооплачуваним спортсменом світу. Його щорічний дохід складав приблизно 100 мільйонів доларів.

Читати далі →

Чому Тарантіно крутий

Написано КіноТеатр, Персони

Квентіна Тарантіно називають божевільним генієм і вічним підлітком: у одних глядачів його картини викликають стільки ж захвату, скільки у інших – нерозуміння і навіть відразу. Але криваві сцени і ненормативна лексика не збентежили продюсера Харві Вайнштейна, що повірив в успіх “Кримінального чтива“.

(більше…) Читати далі →

Майк Тайсон

Написано Коротко: Спорт, Персони

“Залізний Майк”

Складно повірити, що самий кровожерливий і смертоносний боксер в історії спорту, легендарний Майк Тайсон, який почав свою професійну кар’єру більше 30-ти років тому, в дитинстві був скромним і беззахисним тюфяком. Всі дворові хлопчаки у Брукліні витирали ноги об нього, при чому не лише в метафоричному сенсі.
Чаша терпіння Майка переповнилася, коли хлопчаки у черговий раз напали на нього, забрали його улюбленого голуба і відкрутили йому голову прямо на очах у 10-ти літнього Майка, який не міг постояти за себе. Це вже було занадто. Очі Тайсона налилися кров’ю, і він на очах усієї банди побив суперника, що перевершував його і зростом, і віком та і бійцівськими навичками теж.

Після цього Майка почали поважати настільки, що він тут же увійшов до банди, яка, по суті, була зграєю дрібних злодюжок. Повіривши у свої сили, Майк навчився стояти за себе. Хлопчаки ж навчили його злодійській справі. Так почалися численні гастролі Тайсона по нескінченних виправних закладах.

Мухаммед Алі на заході по роботі з молоддю

У 13 років від хлопця відвернулися навіть батьки, а в’язниці США тільки і чекали, коли ж йому виповниться досить років, щоб ізолювати хлопчину від суспільства.
Але ось невдача: в заклад, де на той момент відбував чергове покарання Тайсон, приїхав не хто-небудь, а головний ідол усіх темношкірих хлопців того часу, великий Мухаммед Алі – він здійснював періодично вилазки в місця, де ізолювали від суспільства важких підлітків. Саме після бесіди з Алі Тайсон зрозумів, що хоче займатися боксом, і почав йти до своєї мети.

Його першим тренером став Бобі Стюарт – один з учителів в школі для малолітніх злочинців, який у минулому був боксером-любителем.
Стюарт дуже скоро зрозумів, що учень вже помітно переріс свого учителя по боксу. Тоді він відвів його до свого знайомого і за сумісництвом легендарного тренера і менеджера Касу Д’Амато.

Майк і Касу Д’Амато


Так почалася кар’єра Майка в любительському боксі. Тренер сформував навколо перспективного бійця цілу команду професіоналів, в яку входили масажисти, тренери, менеджери. Усі працювали заради того, щоб створити з обдарованого хлопчини справжню машину для вбивства.
Благодатний ґрунт дуже швидко почав приносити свої перші плоди. На любительському рингу Майк дебютував в 1981 році, коли йому було всього 15 років. У перший рік з шести поєдинків він виграв п’ять. Вже в 1982 році Майк з’являється на міжнародному рингу на юнацьких Олімпійських іграх. Перший бій завершується через вісім секунд після стартового гонгу – суперник Майка практично без рухів лежить обличчям в підлогу. Ще декілька перемог – і ось золота медаль вже висить на шиї у Тайсона.

Так помер Тайсон-спортсмен і народився Тайсон-вбивця, якого вже нічого не могло стримати. Він перемагав своїх суперників в перших раундах.
Довше за усіх, до четвертого раунду, вдалося протриматися американцеві Дону Хелпіну. Навіть до третього раунду вдалося дотерпіти лише одному щасливчикові – Ларрі Сімсу.

У той час Майк був готовий битися навіть посеред ночі, якщо його розбудити.
Тайсон проводив блискучі бої, упевнено завойовуючи титул за титулом.

І ось нарешті – чемпіонський бій! Суперник – володар чемпіонського пояса у важкій вазі за версією WBC Тревор Бербик, був повний оптимізму і готовий, як йому здавалося, скрушити Тайсона. Чи треба говорити, що бій у Бербика Тайсон виграв вже в другому раунді. Після серії щонайпотужніших ударів канадець впав додолу, але все-таки спробував піднятися. Таких спроб було три, але боєць кожного разу втрачав рівновагу і падав. Це було світовим рекордом – він став наймолодшим чемпіоном світу у важкій вазі. Титул він виграв, коли йому було 20 років і 144 дні. З моменту дебюту до чемпіонського бою пройшов всього 1 рік і 8,5 місяців – ще один рекорд, не побитий досі.

Після серії чемпіонських боїв Тайсон у віці 21 рік став наймолодшим в історії абсолютним чемпіоном світу у важкій категорії. Ще один світовий рекорд – найкоротший шлях з моменту дебюту в професійному боксі до завоювання усіх чемпіонських поясів – всього 2 роки і 5 місяців.

Пізніше, після захисту усіх своїх 6-ти чемпіонських поясів, Тайсон втратив мотивацію і почав відволікатися від професійного боксу. Він розгулював по вечірках, почав пити у величезних кількостях та вживати наркотики. Його скандальна суть, що дрімала глибоко в підсвідомості з 13-річного віку, полізла назовні. У 1989 році він розлучився зі своєю першою дружиною і перебував у найсильнішому стресі після скандального шлюборозлучного процесу і розділу майна.

До бою, який був запланований на лютий і повинен був відбутися в Японії, Майк не готувався взагалі. Проти нього на ринг повинен був вийти відверто слабкий суперник, ім’я якого – Джейм Даглас. Він був сьомим у світовому рейтингу, а ставки на нього приймалися виходячи з шансів на перемогу – 1 до 40. Але Даглас відмінно підготувався до бою і перебував в чудовій фізичній формі. Йому практично не склало труднощів побити повільного і незграбного чемпіона, створивши головну сенсацію в історії боксу. Залізний Майк впав в десятому раунді.

Після цієї поразки Тайсон провів ще чотири бої в надії знову стати обов’язковим претендентом і повернути собі пояси.

10 лютого 1992 року Тайсон був засуджений до 6-ти років ув’язнення за зґвалтування. Боксер намагався довести, що все відбувалося за спільним бажанням, а Дезіре Вашингтон настоювала на вині Майка.

У 1995 році Тайсон вийшов з в’язниці, де кожного дня тренувався, як проклятий. Він жадав перемог і мріяв довести, що три роки за ґратами нічого не змінили і він залишився спортсменом. До фізичної форми претензій не було, хоча витривалість Майка залишала бажати кращого. Питання викликав його психічний стан.

Так або інакше, Тайсон отримав перемоги в чотирьох боях підряд – всі нокаутом. Ажіотаж, пов’язаний з гучним поверненням на ринг, змусив провідні світові асоціації помітно скоротити шлях Тайсона до титульного бою. У четвертому поєдинку після виходу з в’язниці йому вже протистояв чемпіон світу за версією WBA Брюс Селдон, який не протримався проти колишнього зека і одного раунду. Це був вересень 1996 року.
Вже в листопаді Тайсон виходив на ринг проти Евандера Холіфілда. Цей бій планували провести ще до ув’язнення, але вийшло так, як вийшло. Майк був явним фаворитом, але знову досить недбало поставився до свого суперника, який виявився набагато сильнішим, ніж припускав сам Майк і його тренери. Холіфілд повністю переграв Тайсона, втомленого вже в середині бою.
У результаті технічний нокаут в 11-му раунді, поразка, втрачений титул і прохання про матч-реванш.

Холіфілд погодився дозволити Тайсону спробувати відвоювати титул влітку 1997 року. Бій чекав весь світ. Майк несамовито готувався до зустрічі з кривдником і зробив би це, коли б не поведінка Евандера. Суперник Залізного Майка під час бою бив його головою, крутив руки, стукав кулаками по потилиці і знову починав буцатися. У результаті Тайсон просто укусив кривдника, та так, що відкусив йому частину вуха. На четвертий раунд Тайсон так і не вийшов. Замість цього він намагався прорватися до Холіфілду, щоб побитися з ним “по-пацанськи”, а не за правилами боксу. В результаті Тайсон був дискваліфікований, втратив боксерську ліцензію і продовжив падіння на саме дно.

Майк повернув собі ліцензію в 1999 році та повернувся на ринг. Але це була вже абсолютно інша людина, не готова проводити на рингу увесь бій, що ставить на один удар, що боксує з не найсильнішими суперниками раз на півроку і на рівних.

Три останні бої великого боксера краще взагалі не згадувати. У двох з них він зазнав поразки. У останньому і зовсім відмовився продовжувати битися після сьомого раунду, заявивши, що більше не хоче ганьбити бокс.
Так людина, яка повинна була стати найбільшим бійцем в історії, змусивши усіх забути про Мухаммеда Алі, що підтримував його навіть в найважчі часи, втопила свою кар’єру в алкоголі, накачавшись перед цим значними дозами наркотиків. Усе інше, що творилося в житті бійця з 2005-го року останні десять років, взагалі складно якось зв’язати з боксом.

Зараз він порядний сім’янин. Є веганом і захисником тварин, і всіляко пропагує свої погляди.
Тайсона часто запрошують зніматися в кіно. У його активі близько 40 ролей у фільмах і серіалах. Одними з найпопулярніших є ролі у фільмах “Крокодил Данді”, “Роккі Бальбоа“, “Дуже страшне кіно“, “Парубочий вечір у Вегасі” і “Китайський продавець“.

Читати далі →

Джон Фавро

Написано КіноТеатр, Персони

Американський сценарист, режисер і кіноактор Джон Фавро являє собою приклад невгамовності у справі, якій присвячуєш своє життя. Він починав свою кар’єру як актор в кіно, потім почав сам писати сценарії, самостійно знімати фільми та навіть грати у них. Серед фільмів з його участю багато вдалих: “Залізна людина”, “Ковбої проти прибульців”, “Книга джунглів”, “Дитинство Шелдона”. Загалом, його фільмографія – список хітів. Тільки за ці фільми можна боготворити цю людину.


Перша цікава робота у актора з’явилася на початку 90-х. Він зіграв в картині “Руді”, на зйомках якої познайомився з актором Вінсом Воном. З Вінсом вони не просто стали великими друзями, але продовжили разом працювати над багатьма проектами, які їм обом принесли успіх і популярність.

 

У 2001-му році Джон Фавро дебютував як режисер. Він зняв комедію “Все схвачено” про пригоди двох друзів, боксерів-любителів. Фавро написав сценарій та виступив як продюсер. В одній з головних ролей він задіяв свого друга Вінса Вона, а в іншій знявся сам. Далі режисерсько-акторське життя Джона Фавро, можна сказати, пішло, як по маслу. У новому тисячолітті і досі Джон Фавро продовжує поєднувати роботу режисера з роботою актора.

Але найхітовіший твір Фавро, з точки зору комерційного успіху, “Залізна людина” – науково-фантастичний бойовик, що розповідає про пригоди однойменного персонажа коміксів компанії Marvel. Картина зібрала у світовому кінопрокаті більше половини мільярда доларів. Одним словом, Джон Фавро упіймав комерційну хвилю, яка несе його до успіху.


Читати далі →

Ван Гог і Японія

Написано Образ Мистецтва, Персони

“Я заздрю японцям”, – написав Вінсент Ван Гог братові Тео. Виставка “Ван Гог і Японія” в Музеї Ван Гога в Амстердамі, на основі якої знятий фільм, показала, чому саме. Хоча художник ніколи не був у Японії, ця країна глибоко вплинула на нього і його мистецтво.

Куртизанка
(більше…) Читати далі →

Дені Бойл

Написано КіноТеатр, Персони

Хто такий Дені Бойл?

Маленький Дені виріс в містечку Манчестер. Там його сімь’я активно готувала спадкоємця у священнослужителі. Але сам Дені не жадав присвятити життя церкві. Коли в 14 років перед юнаком постало питання про подальше навчання, він відмовився від семінарії та пішов у режисери.

В університеті Бойл назавжди закохався в театр та задався метою стати режисером. Талант і працездатність допомогли юнакові почати стрімку кар’єру. Та вже у 1982 році він успішно брав участь в постановках Театру Королівського Двору, а до 29 років обійняв посаду заступника директора.

Дебют на великому екрані був яскравим. У середині 90-х з’явилися фільми “Неглибока могила” в жанрі чорної комедії. Та другий “На голці” – в стилі реалізму. Ця картина практично відразу стала культовою і принесла молодому режисерові упізнаваність.

Після успіху, Бойла запросили в Голлівуд, де він зняв мелодраму “Пляж“, трилер “Через 28 днів” і космічну драму “Пекло“. Він неймовірно талановито і тонко вносив в кожну роботу частинку свого бачення світу. Йому вдавалися картини різних жанрів. Особливе місце у фільмографії Дені займає оскароносная картина “Мільйонер з трущоб“.

Не так давно вік Бойла перевалив за шостий десяток. За ці довгі роки Бойлу так і не вдалося завести сім’ю, не кажучи про дітей. Можливо, справа в повному зануренні в роботу, а може, провиною всьому украй релігійне виховання.

Талановитий і затребуваний режисер продовжує працювати і радувати глядачів своїми новими творами. Його картини різнопланові, відрізняються по жанрам і стилістиці. Вони завжди неоднозначні – Бойл відомий відкритими кінцівками і несподіваними поворотами сюжету. Зараз він працює над продовженням драми “На голці”.

Окрім фільмів, Денні бере участь і в інших проектах. Так він був головним режисером на церемонії відкриття Олімпійських ігор в Лондоні. Тут він проявив талант організатора і представив захопленим глядачам неймовірно красиве і зворушливе шоу.

Читати далі →

Український письменник Мушкетик Ю.М.

Написано Новини, Образ Мистецтва, Персони

21.03.1929 – 06.06.2019рр. (90 років)

Юрій Михайлович Мушкетик визнаний одним з найпопулярніших авторів в сучасній прозі і літературі. Це обґрунтовано тим, що за останні тридцять років своєї діяльності він написав безліч романів, поем, творів і п’єс. Його творчість здобула премії Островського і Шевченка, що говорить про популярність і високу моральність автора.

(більше…) Читати далі →

Аладін Гая Річі

У цій статті ми поговоримо про дитячі мультики, дорослі фільми і культову людину – Містера Річі. В кінці вас чекає сюрприз з гумором.

Ні для кого не секрет, що на екрани українського прокату виходить фільм «Аладін». 

Так, це та сама історія, яку ми пам’ятаємо з нашого Діснеєвского дитинства. †Той самий Аладін намагається заполонити серце принцеси Жасмін. Їхні ролі виконують молоді Массуд і Наомі, які разом виглядають ідеальною парою. Аладіну у справах кохання допомагає його завжди синій друг Віл Сміт. Також в фільмі присутній антагоніст, такий собі “Мамин бандит”, візир султана, Джафар, якого зіграв красень Марван Кензарі. Та вся ця історія була відзнята компанією “Дісней” під керівництвом Гая Стюарта Річі. 

(більше…) Читати далі →

Габріель Пікколо: Роботи про кохання

Написано Мистецтво, Персони, фото

Любов – це дуже особисте почуття, яке складно описати словами. Кожна людина відчуває по-своєму, проявляє любов особливим способом. Але є риси, які об’єднують всі люблячі серця. Це світле почуття спробував зобразити бразильський художник Габріель Пікколо. Його герої показують ніжні, чуттєві і таємні моменти з життя люблячих людей.

(більше…) Читати далі →

Бодіфроттаж – фотомистецтво

Написано Образ Мистецтва, Персони, фото

Євгенія Брошева займається незвичайним видом фотомистецтва – бодіфроттаж. Для того, щоб створити фото в стилі бодіфроттаж потрібне багато терпіння і уважності до деталей. Необхідно упіймати слід, зафіксувати момент – відбиток, ось що необхідно знайти фотографові.

Ми вважаємо, ці знімки вийшли досить інтригуючими.



(більше…) Читати далі →

Галерея: Мікеланджело Буонарроті

Перш за все, Мікеланджело більше відомий як скульптур та архітектор, а вже потім як художник. На привеликий жаль, не всі його скульптури збереглись до нашого часу.

Це скульптурне зображення видатного Біблійного героя із старого заповіту, майбутнього царя Ізраїлю Давида. Молодий Давид на скульптурі готується до свого двобою з велетенським богатирем Голіафом, якого перемагає, влучивши тому з пращі каменюкою прямісінько у лоб. На скульптурі оголений Давид спокійний та зосереджений, впевнено дивиться на свого невидимого супротивника, ліва рука вже закинула пращу за плече, ось вже за кілька митей Голіафу настане кінець. Скульптура зроблена у 1504 році і самими флорентійцями була сприйнята як символ Флорентійської республіки, яка, неначе Давид, протистояла у двобої таким політичним велетням, як Рим та Венеція.

(більше…) Читати далі →

Крістіан Вієлер – стоп-кадр

Німецький фотограф Крістіан Вієлер вміє правильно побудувати кадр, фокусуючись тільки на одній речі – здорових почуттях до їжі. Він вихоплює забавні кадри з дуже зосередженими чотириногими, які докладають немало зусиль, щоб схопити ласощі на льоту.

Фотографує Вієлер не лише своїх улюбленців, але і на замовлення. Проте, задоволення це не таке вже і дешеве – 250 євро за зйомку. Але, можливо, це не занадто висока плата за славу. Адже ваші собаки можуть стати відомими на весь світ. Наприклад, цього року Вієлер об’єднав свої роботи у фотокнигу і настінний календар.

Christian Vieler – isnt.

https://www.instagram.com/p/BqPQyxiApb9/ https://www.instagram.com/p/Bq5WlfpguSB/
https://www.instagram.com/p/BurNx4Lgoq_/
https://www.instagram.com/p/Bu09aTQgzPS/ Читати далі →