Новини

В Києві відбулася прем’єра кінострічки "Мої думки тихі".

Написано Новини

16 січня в кінотеатрі Оскар (ТРЦ Dream Town) відбулась прем’єра фільму “Мої думки тихі”.

Презентували кінострічку режисер Антоніо Лукіч, актори – Ірма Вітовська, Андрій Лігадовський, та продюсер Дмитро Суханов.
Також на прем’єру завітали Віталіна Ющенко, Іван Пилипець, Олександра Новікова та інші.

Розповідь кінофільму заснована на реальних подіях. А саме, історія ця про друга режисера кінострічки Дмитра Краченка, який після закінчення інститута працював фрилансером і отримував такі незвичайні замовлення, як записи звуків. Одного разу він отримав замовлення записати звуки тварин української фауни Закарпаття для загадкового німця. Пізніше виявилось, що потрібні вони для відео гри. Хлопець вирішив, що це чудова нагода провести час із батьками та повіз свого батька до Черкаської області, щоб записувати “розмови” тварин.

Займаючись таким абсурдним дійством, вони говорили про сенс життя.

Так зав’язалась тема для розробок сценарію Антонія Лукіча.

Пізніше режисер вирішив підлаштувати історію Черкас під більш знайомий регіон Закарпаття. Адже сам Антоніо Лукіч народився в місті Ужгороді.

“Хотілось передати закарпатський колорит і посилити туристичний потенціал рідного краю”, – каже режисер фільму.

“Отець трансформувався в матір з досить зрозумілих причин.
Дуже складно в кіно, особливо в українському кінематографі, створити переконливого героя-чоловіка. А жінку дуже просто. Адже героєм для України являється саме жінка. Це дуже сильна особистість. Як правило, вона бере на себе відповідальність не тільки за своє життя, але й за наступне покоління. Це і є, якби, предметом реальності та фотографічності”.

До речі, отець режисера кінострічки “Мої думки тихі” є югославом. Він із Сербії, тому ім’я Антоніо там для всіх – це норма життя. Як і в Італіїї, прилеглої поруч. Але в дитинстві Антоніо дуже ображався на батьків через своє ім’я.

Кінострічка “Мої думки тихі” – це дебютний проєкт не тільки режисера. Він має в собі цілих сім дебютів. Сім ключових спеціалістів перший раз зробили фільм – режисер, головний художник- постановник, головний герой (Андрій Лігадовський), два продюсери та оператор.

На запитання “Чи багато було імпровізації у фільмі?”, режисер відповів, що в фінальний монтаж в підсумку пішли саме сцени з імпровізаціями. А те, що було написано, залишилось за бортом фінальної версії .

Актори втілювались в роль, щоб прожити в ній маленьке життя та передати досвід глядачу цієї кінострічки.

Антоніо Лукіч поділився поглядом на гру головних героїв у кінострічках:

“Ми з Ірмою поділяємо акторів театру і кіно саме на акторів та артистів. Актор – це людина, у якої є внутрішня потреба до перевтілення, вона може грати кого завгодно. Артист грає самого себе. В нашому фільмі ви можете побачити акторку і артиста. Андрій він завжди буде Андрій. І насправді, не завжди легко писати під нього роль.”

“Ми часто плутаємо театр і кіно, але існування в них зовсім різне”, – допонює Ірма Вітовська.

Однією з основних фішок кінокартини є гумор, який є доречним в українському сьогоденні.

Ірма Вітовська:

“Мені здається, в кіно потрібно знімати те, що в тебе болить, а не те, чим ти хочеш сподобатися. Коли воно тебе розриває – воно виходить.
Мені дуже важливо, що ця комедія може трішки підняти планку смаку нашого глядача. Що таке комедія і що вона буває різна.
Нас розтлили дозвіллям дешевим, що мені б хотілось, щоб наші люди посміявшись, ще трішки чимось очистились.
Мені здається, це той формат.
Я вважаю, що в Антоніо ще багато вистрілів попереду. Ажде сьогодні тільки його дебют. Давайте сміятись розумно.”

Доповнюють всю кінокартину плани Закарпаття (а саме міста Ужгород та Мукачево). Якісні зйомки розбарвили сюжет фільму та наситили його колоритом. Колорит був і в закарпатському діалекті, який можна почути в епізодах фільму.

Зйомки фільму почались в літню пору та тривали 28 днів. Також, декілька зйомочних днів відбулися взимку.

Фінансування:

“Слава Богу, що весь період зйомок нас супроводжувало держкіно. Зі 100 відсотків бюджету фільму вони профінансували 90%. Це близько 9 мільйонів гривень. Без податків знімали ми фільм мільйонів за 7. Інше, це продюсерські інвестиції. Більшу частину цих інвестицій зняли Spice Girls, які по суті дорожчі, навіть ніж гонорари деяких наших акторів.
Але нам дуже пощастило. Ми домовились про угоду із лейблом за тиждень до того, як вони оголосили про своє повернення на сцену. І я думаю, якщо б ми ще тиждень думали, то власноруч в декілька разів підняли б цінник на цю композицію”, – розповів продюсер проєкту Дмитро Суханов.

Найпопулярнішим питанням після перегляду фільму стає пояснення початку, на яке дав відповідь режисер фільму :

Я вам правду скажу, сцена з монахами сюжетної прив’язки до фільма не має. Це більше, як епіграф, котрий римується з усією цією темою. Божественною.
Ми починаємо фільм в недобудованійй церкві, а закінчуємо вже в готовій.
І це ставить питання, чи існує у вашому житті таке поняття, як чудо? І дуже чудово, якщо це питання яким-небудь чином у вас резонує. Тому, що в житті наших героїв це чудо стається”.

Драма це, чи все ж таки комедія?
Чи сталось диво в житті героїв кінокартини?
На ці питання відповідь має бути особистою для кожного глядача.

Читати далі →

The Best of Hans Zimmer

Написано Новини, Події

Музика розповість більше, ніж просто слова або образи.

Тому, Національний академічний духовний оркестр України підготував незабутній концерт, який по-новому розповість про яскраві моменти з фільмів «Гладіатор», «Пірати Карибського моря», «Темний лицар», «Інтерстелар» та до мультфільму «Король Лев», які стали фаворитами серед глядачів в історії всього кінематографу.

Програма цього концерту відтворює назву «Ганс Ціммер. Найкраще». Із двох попередніх програм прозвучать саундтреки, які користуються шаленим попитом у публіки.


Музичний світ Ганса Ціммера – безмежний. Він є найкращим із сучасних композиторів Голівуду. Починаючи із стрічки «Людина дощу», фільми з його музикою – найпопулярніші кіношедеври.

Музика Ганса Ціммера вражає емоційною чуттєвістю та ефектністю звучання, які дозволяють глядачу стати майже співучасником подій кожного кінофільму.

Диригентом одного із провідних музичних колективів України є Михайло Мороз.
Він диригував виставами та концертами симфонічного оркестру та театру на міжнародних музичних фестивалях у Іспанії, Нідерландах, Росії, Бельгії та Швейцарії.

Сам оркестр є своєрідною творчою лабораторією для композиторів України, а також певною мірою – методичним центром галузі духової музики в країні. Колектив неодноразово брав участь у роботі пленумів Національної спілки композиторів України, де виконував оригінальні твори, спеціально написані для оркестру.

В активному концертному репертуарі оркестру представлено всі музичні жанри: від зразків музики бароко до джазових творів.

Перегляньте на екрані фрагменти з ваших найулюбленіших фільмів, музику до яких написав Ганс Ціммер.
Адже, 18 січня 2020 року о 19:00 у Центральному будинку офіцерів Збройних сил України поєднаються жива музика професійного духового оркестра та візуальний ряд, які занурять вас у світ неперевершених кінострічок. У цьому потрібно переконатися особисто!

Квитки на подію https://kontramarka.ua/uk/the-best-of-hans-zimmer-57591.html?fbclid=IwAR0OEq_Lg2Q3PARwdm55crpv5lutDHdP3SQCLquQzfMRj0GXaPjOA1rdKF8

Читати далі →

Ілон Маск: мрійник чи хитрий бізнесмен?

Написано Новини

Саме зараз все людство – з першої до останньої людини – бере участь в самому небезпечному експерименті за всю історію: як багато вуглекислого газу ми повинні викинути в атмосферу, перш ніж зрозуміємо, що стоїмо перед лицем загибелі.

Ілон Маск

Сумарна тривалість робочого тижня Ілона Маска становить від 85 до 100 годин. Приблизно 80 відсотків свого робочого часу Маск відводить інженерному проєктуванню своїх ідей. На сон він витрачає приблизно шість годин на добу.

Головна риса характеру Ілона Маска – величезне бажання змінити світ. Адже ще в чотирнадцять років, прочитавши книгу “Автостопом по галактиці”, майбутній гігант бізнесу збагнув, що його головна місія – врятувати людство.

Пояснюючи успіх Маска, люди відзначають його героїчну робочу дисципліну. Також, у нього є неймовірна здатність дивитися на світ і бачити реальні проблеми, які можуть статись у майбутньому.

В шкільні роки Ілон Маск був наймолодшим в своєму класі та найнижчим за зростом. Його соціальне життя було менш активним, ніж у інших дітей його віку, та на перший погляд він був типічним ботаніком. Але ще тоді майбутньому видатному підприємцю вдавалось доказувати людям, що вони не праві, за що йому неодноразово діставалось від однолітків.

В 10 років батьки подарували Ілону Маску перший комп’ютер – Сommodore Vic-20. Ілон закохався в нього з першого погляду, і з тих пір вже не розлучався зі світом високих технологій.

Освоював комп’ютер він неймовірними темпами. Одного разу до нього в руки потрапив підручник для програмування на мові BASIC, розрахований на піврічне вивчення. Маск витратив на його вивчення три дні, після закінчення яких вже міг вільно програмувати на бейсику. За стандартами 1984 року, цього було більш ніж достатньо, щоб називатися професійним програмістом. Тоді ж він довів свій професіоналізм, написавши і продавши свою першу комп’ютерну гру за 500 доларів.

У 17 років Ілон Маск виїхав до Канади, щоб уникнути призову в армію і не брати участь в політиці апартеїду. Спочатку він вступив до Університету Куїнс в Кінгстоні, штат Онтаріо, а через два роки перевівся до Університету Пенсільванії, де отримав ступінь бакалавра з фізики і економіки Уортонської школи.

Пізніше Маск говорив про те, що фізика дала йому дуже гарну структуру мислення: спочатку розкладати речі до фундаментальних основ, а потім відштовхуватися вже від них.

Потім Маск натрапив на докторську програму Стенфорда, але згодом збагнув, що нічого, щоб змінювало світ в цьому університеті не відбувається. Тому він зателефонував до верхів завідування навчальним закладом та повідомив, що хоче заснувати свою інтернет-компанію, але йому потрібна була гарантія, що якщо ідея не вдасться, Маск зможе повернутись до навчання.

Так Ілон сфокусувався на своєму стартапі Zip2, який поєднував карти міст і дані довідника «Жовті сторінки». Через два роки продаж Zip2 принесла Маску $ 22 млн.

На самому початку своєї кар’єри підприємця Маск поставив перед собою кілька цілей: зробити інтернет-банкінг простішим, зупинити глобальне потепління і перетворити людей в мультипланетний вид. В цілому, можна сказати, що все йде за планом: Ілон Маск створив і запустив PayPal, Tesla Motors, Solar City і SpaceX і по праву носить звання головного винахідника сучасності.

Засновуючи компанію PayPal, бізнесмен та його команда мріяли про те, що одного дня електронні гроші повністю замінять собою справжні. Молоді бізнесмени сподівалися за допомогою своєї системи одного разу відібрати у держав монополію на виробництво грошей, що зробить світ по-справжньому вільним, а кожну особу в ньому – незалежною.

Джон Фавро, режисер серії фільмів «Залізна людина», зізнавався, що його образ мільйонера-супергероя Тоні Старка заснований на особистості Ілона Маска. Сам Маск навіть з’явився в ролі самого себе у другій частині франшизи, а деякі епізоди фільму були зняті в штаб-квартирі SpaceX.

Ілон Маск являється генеральним директором в CEO Tesla. Але не зважаючи на це, зовсім не він придумав машину, яка зараз асоціюється виключно з його ім’ям. У 2003 році Tesla Motors була заснована Мартіном Еберхардом і Марком Тарпеннінгом, а Маск разом з ними взяв участь в інвестиційному раунді А. В кінці 2007 року, увійшовши до ради директорів Tesla, Маск звільнив Еберхарда з позиції CEO. Засновники подали на Маска в суд, звинувативши в тому, що він намагається переписати історію компанії і привласнити початкову ідею собі. В результаті, сторони прийшли до світової угоди, і тепер офіційна версія Tesla полягає в тому, що у неї п’ять засновників – це інвестори того самого раунду А.

Ілон Маск є шанувальником фантастики і кіно, що знаходить відображення в його вчинках. Так, ракета SpaceX Falcon отримала свою назву на честь космічного корабля із «Зоряних війн», а в 2013 році Маск купив субмарину Wet Nellie, яку можна побачити в одному з фільмів Бондіани «Шпигун, який любив мене». Маск заплатив за корабель майже $ 1 млн і зараз планує перебудувати його, ґрунтуючись на технологіях Tesla Motors.

До речі, починаючи з раннього віку Ілон читав по дві книги в день з різних дисциплін. Якщо ви читаєте одну книгу на місяць, Маск прочитає у 60 разів більше книг, ніж ви.

Похідна особливість від невтомної жаги до знань, про яку більшість інших людей навіть не підозрює, — це трансфер цих самих знань.

“Трансфер знань” полягає у тому, щоб застосовувати знання, які ми вивчаємо в одному контексті, до інших ситуацій в інших галузях. Тобто те, що ми вивчили в школі або прочитали в книзі, застосовуємо до “реального світу”. Аналогічно — те, що ми дізнаємося в одній галузі, можемо застосувати до іншої.

Кіт Голйоак, професор психології UCLA і один з провідних світових фахівців з міркувань на рівні аналогій, рекомендує ставити собі такі два запитання, щоб відточити свої навички: “Що це нагадує мені?” і “Чому воно нагадує мені саме це?”

Коли ми створюємо резервуар основних принципів і пов’язуємо їх з різними галузями, раптово отримуємо суперсилу, яка допомагає отримувати такі знання, про які ми ніколи раніше навіть не підозрювали.

Розуміння цієї здатності Ілона Маска допомагає нам отримати уявлення про те, як він зміг прийти в індустрію, яка існує вже понад 100 років, і докорінно змінити те, як ця індустрія конкурує з іншими галузями.

Досвід Ілона Маска доводить: якщо ти створюєш речі навіть на 10% краще за інших, ти можеш значно просунутись у своїй галузі.

Сам Ілон Маск доводить, що найголовнішу роль в успішній реалізації будь-якої ідеї відіграє мозок та свідомість людини. Саме вони здатні проєктувати та реалізовувати безмежну кількість інновацій в нашому світі.

Адже слідкуючи за мисленням людини, можна зрозуміти, ким вона є насправді.

Тому, до вашої уваги, декілька висловлювань іменитого мільярдера:

  • Коли я був дитиною, то задавався питанням – в чому сенс життя? Чому ми тут, навіщо ми тут? Потім я прийшов до висновку, що головне – це ставити правильні запитання. І чим вище буде свідомість людства, тим більш вірними будуть запитання.
  • Я переконаний, що існує величезна прірва між захоплюючою долею людства, яке підкорює космос, досліджує зірки і планети, і долею людства, який ув’язнив себе на Землі і мчить до неминучої загибелі.
  • Перспектива лежати на пляжі більшу частину свого життя звучить для мене жахливо. Це найгірше, що може трапитися. Ймовірно, я б збожеволів і почав приймати важкі наркотики. Я б помер від нудьги. Я люблю, коли все крутиться та рухається.
  • Думати про компанію уві сні і наяву – сім днів на тиждень і без перерв. Завжди залишатися максимально зосередженим на створенні чудових продуктів майбутнього. Це саме те, що потрібно робити на старті.
  • Якщо ви співзасновник або генеральний директор компанії, ви повинні займатися всім – навіть тим, чим не хочете. До жодного завдання не можна ставитися як до брудної роботи.
  • Люди працюють краще, коли чітко бачать мету і розуміють, навіщо це потрібно. Дуже важливо, щоб люди з нетерпінням чекали початку робочого дня і можливості приступити до роботи.
  • Дуже важливо активно просити про негативні відгуки і з особливою увагою прислухатися до них. Зазвичай, люди їх уникають, щоб не переживати неприємних емоцій. Але я вважаю це вкрай поширеною помилкою – не просити про негативні відгуки і не враховувати їх.
Читати далі →

Навколо Землі за 12 годин: до нас прилетів 2020-й рік !

Написано Новини

Все минає і ніколи не повертається знову. Тому так важливо і просто необхідно занурюватись у безцінні моменти.

Сьогодні, «Навігатор ТВ» зібрав для своїх читачів найяскравіші моменти перших хвилин нового десятиріччя.

За дванадцять годин свято Нового року облітає всю планету, починаючи свій бал з Окленду (Нова Зеландія) та продовжуючи його аж до держави Самоа, що знаходиться в Полінезії. Найостанніша країна приймає Новий рік о 13.00 першого січня за київським часом.

За цей час земна куля запалюється світлом феєрвеків, віщуючи прихід нової ери.

Зустріч Нового року в більшості країн світу не має нічого спільного, крім дати і надії, що новий рік буде ще кращим за минулий. Іспанці в Новому році чекають удачі і багатства, перуанці – любові і подорожей, австралійці ж хочуть мріяти, а канадці – фахівці з розваг.

Традиції кожної країни різні. Різні вони і в кожному домі.

Дехто з усією серйозністю підпалює листок з мрією, записаною на ньому та закидає попіл в келих із шампанським. Інші в цей час з’їдають дванадцять виноградин під бій курантів.

В деяких містечках Іспанії молодята кладуть свої обручки у келихи із шампанським із вірою у щасливе подружнє життя, перед тим як почаркуватися у новорічну ніч.

А в країні Перу, що знаходиться в Южній Америці, якщо хтось мріє про подорожі у Новому році, то за місцевим віруванням, він повинен взяти валізу і після настання опівночі оббігти свій квартал. Це важжається гарантією, що той, хто виконав цей обряд, буде багато подорожувати у наступному році.

Ось так традиції та вірування всіх країн світу підкреслюють, що всі Ми неосяжно різні, але об’єднані життям на одній планеті.

В українській Одесі чарівні хвилини святкували разом із живою музикою.

Кажуть, якщо ви вперше у Одесі та зустрічаєте у цьому чарівному місті Новий рік, значить наступні 12 місяців будуть сповнені новими та приємними враженнями.

Для тих, хто регулярно відвідує цей курортний куточок України, рік, що почався на морському узбережжі, буде сповнений атмосферними подіями.

В будь-якій точці земної кулі люди чекають свято Нового року, оточуючи себе неймовірно красивими традиціями і кумедними звичаями.

Наприклад, у східній частині Канади, за традицією, ввечері 31 грудня чоловіки переодягаються в жінок. А жінки, навпаки, одягають чоловічий одяг. Вони виходять на вулицю і ходять від хати до хати, щоб витребувати кілька келихів випивки. У цьому регіоні країни подають найчастіше ром, що прийшов з острова Ньюфаундленд і званий «screech» (вереск). За звичаєм, прийнято пити, попередньо поцілувавши тріску.

А для тайців важливим ритуалом є очищення, що допомагає залучити успіх. Саме з цією метою люди обливаються водою.

Ніхто і ніщо не може перешкодити представникам будь-яких країн і народів реалізовувати щось особливо цікаве під час власного свята.

Читати далі →

Проблема піратства в Україні: Чи потрібно купувати пісні на офіційних платформах для скачування, таких як AppleMusic та GooglePlay?

Написано Новини

Припустимо, кожен з нас правий.

Але, обмін музикою – це культурне досягнення, до якого потрібно відноситись шанобливо.

Наслідки музичного піратства криються глибше, ніж здається на перший погляд.

Рівень доходів виконавців-авторів від продажів музики стає меншим, але не в цьому полягає проблема.
Потрібно розуміти, що купуючи пісню ви оплачуєте не її саме, за неї вже заплатили ті, хто реалізував її. Але Ви оплачуєте НАСТУПНУ композицію талановитого автора. Успішні продажі вже випущенної пісні чи альбома стимулюють запис та випуск нових творів. Ще більш якісних.

Піратство робить невигідним витрачання часу, зусиль, досвіду для створення нових, оригінальних, якісних творів. Воно просто зневажає та знецінює любов до своєї справи та відданість творців прекрасного. Шляхом піратства ми не даємо музикантам, артистам та іншим митцям реалізувати себе у повній мірі, а з ними і розвиватись культурній сфері країни.

Всі доходи артистів можна умовно розподілити на дві категорії:

Активний дохід. Це концертна діяльність, в яку кожного разу потрібно багато вкладатись. Навіть з деякими збитками, як у фінансовому плані, так і в фізичному.

Пасивний дохід. Це монетизація авторських прав на пісні, які кожен з нас може придбати на офіційних платформах для скачування. Також роялті, яке нараховується з ротацій на радіостанціях та телеканалах. Але роялті з цих ротацій – три гривні три копійки. З такими прибутками альбом не запишеш.
Та все ж добре, що вони є.

Від продажу альбома виконавець отримує всього близько 30%. Все інше від 100% отриманого заробітку це витрати на запис музики, оренду студії, на рекламу, гонорар музикантам, звукорежисерам, PR-менеджерам, юристам, усій організаційній команді, а також на організацію концертів у підтримку альбома, фотосесії та стиль артиста.

В Америці запис поп-композиції, за розрахунками NPR (проект Національної громадської американської медіа-організації), коштує в середньому 78 000$. В таку ж саму суму вам обійдеться двохкімнатна квартира у центрі Одеси.

В Україні звісно розцінки більш земні, і за якісний запис одної композиції артисти віддають близько п’яти тисяч доларів.

Тому, для офіційних музичних платформ головною метою стоїть – перетворення стримінгового сервісу в «будинок для артистів», в якому вони зможуть займатися своєю справою.

Наприклад, Apple Music для досягнення поставлених цілей не тільки співпрацює з виконавцями, розміщуючи їх пісні та альбоми на своїй платформі, але також фінансує створення кліпів багатьох артистів і навіть фільмів. Наприклад, Apple прийняла участь у створенні міні-фільму з концертного туру Тейлор Свіфт «The 1989 World Tour».

Google Play Music та ITunes— це такі самі сервіси, на яких можно купувати музику, завжди мати доступ до свого онлайн-сховища та підтримувати цим улюблених виконавців.

А за майстреність, зручність та новизну гріх не платити.


Основна частина грошей, якою оплачується підписка на офіційній платформі для скачування музики передається до правовласників — лейблам і музикантам, та зовсім не власникам музичного сервіса. Звісно, вони також заробляють свої відстоки. Але таким чином ми допомагаємо реалізувати ідеї та робимо вклад у розвиток якісної музики, від якої потім самі будем заряджатись енергією на нові звершення.

Але процвітають і неліцензійовані музичні джерела.
Адже рекламодавці використовують для реклами сайти, які генерують для них достатній трафік відвідувань. Зрозуміло, що згенерувати такий трафік піратському сайту набагато простіше, ніж легальному сайту, де більшість цікавого контенту є платним.
З точки зору цілей конкретного бізнесу мету досягнуто: є взаємодія з цільовою аудиторією, і є прибутки. А от часу, щоб подумати про наслідки просування саме таким шляхом, завжди нема.

Для прикладу, у західному шоу-бізнесі основним джерелом монетизації авторських прав являються виплати роялті кабельними провайдерами. В той час, коли в Україні такі компанії використовують музичні композиції, як гарне та безкоштовне доповнення до свого контенту.

Для того, щоб вберегти від піратства авторський контент та забезпечити прибуток (ту саму фінансову підтримку, завдяки якій є можливість розвиватись) його авторам, такі медіахолдинги, як 1+1 media та StarLightMedia актуалізують проблему піратського бізнесу в суспільстві та перешкоджають фінансуванню рекламодавцями піратських сайтів в Україні за допомогою рекламних кампаній та активної участі у національному проекті “Чисте Небо”.

Члени ініціативи “Чисте Небо” разом з Українською антипіратською асоціацією обмінюються досвідом та створюють синергію, яка комплексно протидіє піратству.

Адже самостійно вплинути на організації, що розподіляють кошти не прозоро та на закони, які це не заперечують ні артисти, ні навіть медіахолдинги не можуть.

На нашій планеті не було жодного артиста (та будь якого іншого митця та майстра своєї справи), який не хотів би жити за рахунок своєї праці. Їх робота не простіша за роботу кондитерів чи редакторів, чи будь-яку іншу. І вона повинна оплачуватись гідно.

Соціальна відповідальність та правосвідомість людей дозволить покращувати розвиток культурної сфери країни, разом з цим і її економіку.

Читати далі →

Справжня магія від Меловіна у Львівській опері

Написано Музика, Новини

Чотири місяці тривала підготовка до першого виступу Меловіна у форматі симфонічного оркестра, який відбувся 17 грудня у Львівській національній опері.

Готувались всією командою. Музиканти удосконалювали свою майстерність, шукали краще звучання до кожної пісні. Менеджери недосипали ночі, аби забезпечити свого артиста всім необхідним та наповнити шоу сюрпризами для слухача. Сам Меловін відпрацьовував кожну деталь виступу разом із постановниками та режисерами.

Тридцять професійних музикантів зібрались на одній сцені оперного театру, щоб презентувати нову пластинку артиста під назвою OCTOPUS.

Кожна партія кожного інструмента звучала відточено та відшліфовано, що дало змогу слухачу насолодитись кожним моментом виступу. Допонювало все дійство світло, яке в потрібні секунди підкреслювало емоції та звучання співака.

Аранжування пісень, звісно, трішки змінилось, адже оркестр має в собі багато інструментів, які промальовують кожен штрих з більшою насиченістю та по-новому забарвлюють композицію. Але в цьому і полягає справжня музика, коли вона має різні відтінки свого звучання. Як і почуття, які кожного разу народжуються знову.

За декілька днів до виступу команда Big House Melovin вирішила зробити незвичайний подарунок прихильникам. Менеджмент артиста зателефонував деяким меловінаторам та запросив їх на інтерв’ю. Вже під час зйомки інтерв‘ю, яке проходило у бусі (легковий автомобіль), фанам поставили запитання:
“От в Америці роблять такі відео, де артист зустрічає своїх фанів. Як думаєте, чому у нас такого не роблять?”. Після чого у машину підсів сам Меловін та поспілкувався разом зі своїми фанами.

По закінченню шоу, на зустрічі у закуліссі меловінатори подарували своєму артисту величезного венилового ведмідя, який виглядає, як сам співак в одному зі своїх образів. Для цього іграшку виготовили спеціально на замовлення.

“BearBrick” – офіційна назва виробника таких ведмедиків з венилу, які коштують від 50$ до 100 000$, в залежності від розмірів та колекції, в яку входить іграшка. На аукціонах eBay деякі екзепляри йшли з молотка за півмільйона доларів.

Під час свого виступу Меловін змусив вперше за столітню історію затанцювати публіку у залі Львівського національного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької. Атмосфера залу надихнула артиста на чарівні імпровізації, і тому його виступ був живим та невимушеним.

Львівська опера сяяла зсередини у буквальному розумінні. Адже кожен присутній в залі запалив свій ліхтарик під час виконання Меловіном деяких пісень зі свого репертуару. В їх числі була і красива драматична балада під назвою “Expectations”, що згодом стала частиною звукової доріжки до українського молодіжного серіалу “Новенька”. Її текст переклали та адаптували під стиль серіалу. Тому в українській версії назва пісні звучить як “Вітрила”. Під час концерту співак виконав одразу дві версії пісні.
Також, в серіалі використали ще одну композицію Меловіна під назвою “Your Intertainment”, яка в україномовній версії стала піснею “На Хайпі”.
Прихильники артиста кажуть, що завдяки його композиторству та озвучці пісень рейтинги серіалу підіймуться ще вище.

До речі, на трек “Expectations” Меловін планує найближчим часом відзняти відеокліп.

На сцені Львівського оперного театру Меловін виконав і найатмосфернішу пісню, яку співає тільки раз на рік. Назва цієї пісні – “Чудова Мить”. Особлива композиція про “мамине тепло” і “татове вино”, основний посил якої закладається в словах: “Ми йдемо в новий рік, щоб бути щасливішими”.

До речі, співак зізнається, що завжди запрошує на концерти своїх батьків. Та каже, що саме завдяки їх вірі та підтримці він досяг успіху у житті.


Другий студійний альбом Меловіна “OCTOPUS” складається з восьми пісень, кожна з яких має свою власну історію. А надихнули співака до написання пісень не тільки історії з власного життя, але й історії з життя близьких людей.

“Сьогодні ми презентуємо альбом у такому форматі вперше, але не в останнє”, – підкреслив Меловін.

Далі в планах артиста всеукраїнський тур, який розпочнеться у лютому 2020 року.

https://www.instagram.com/p/B5NG-g6gLNC/?utm_source=ig_web_copy_link
Читати далі →

«Джуманджи для чайників: Новий рівень»

Написано КіноТеатр, Новини

Коли чотири роки тому Sony оголосила, що готує м’який перезапуск “Джуманджи”, реакція користувачів мережі виявилася досить передбачуваною: переважно це був гнів. Після смерті Робіна Уільямса, на якому, по суті, і тримався цей фільм, пройшло трохи більше року, а тому думати про сиквеле без його участі зовсім не хотілося. Участь всюдисущого Скелі і Джека Блека, що нестримно виходить в тираж, теж оптимізму не вселяло.

Словом, усі чекали фіаско рівня ремейка “Мисливців за привидами“. Але вслід за прем’єрою небажаного перезапуску посипалися рецензії, які у більшості своїй виявилися позитивними.

Так, “Заклик джунглів” абсолютно несподівано показав, що переосмислення класики 80-90-х може бути і шанобливим по відношенню до оригіналу, і самодостатнім, і просто якісним. Звичайно, до камбека рівня “Дороги люті” нові “Джуманджи” не дотягували, але це була приємна пригодницька комедія, яка ще й зібрала у світовому прокаті без малого мільярд доларів – чим, зрозуміло, прирекла себе на сиквел.

Отже, після подій “Заклику джунглів” пройшло два роки. Красуня Бетані подорожує по світу і займається благодійністю, качок Фрідж підкорює нові спортивні висоти, а скромниця Марта вступила до престижного університету. Не склалося тільки у Спенсера. Він переїхав в Нью-Йорк, знову відгородився від усіх і навіть тихенько пішов із стосунків з Мартою. Все, що у нього залишилося, – нездорова тривожність, самотність і спогади про найяскравішу пригоду, яку тільки можна уявити. Але ж удома в підвалі все ще лежить магічна консоль. Її ще можна полагодити. Ще можна повернутися в Джуманджи.

Правда, Спенсер не чекав, що вслід за ним в гру відправляться не лише колишні друзі, але також буркотливий дідусь, що приїхав у гості на канікули, і його престарілий приятель.

Дух Денні де Віто в тілі Скелі – джерело більшості робочих жартів у фільмі

Деконструкція хеппі-енда – це, мабуть, найстандартніша зав’язка будь-якого сиквела. “Ви думали, далі вони житимуть довго і щасливо? Ха, не тут-то було! Ми відміняємо досягнення головних героїв! Як вам таке”? Зло переможене – але не зовсім, ворог тепер крутий – але не безсмертний. Спостерігати цю схему у дії можна прямо зараз в “Холодному серці 2”, або майже у будь-якому іншому фільмі з цифрою в назві. Це старомодне, але необхідне кліше: потрібно ж якось примушувати персонажів знову рости над собою і щось пересилювати.

Проте “Джуманджи” надає йому трохи більше природності – в основному завдяки Спенсеру у виконанні Алекса Вулфа. Він здається не просто кіношним невдахою, а юнаком з реальними психологічними проблемами, який вимагає (хоча, на жаль, не отримує) належної уваги з боку близьких людей. Через комплекси він дійсно міг відштовхнути усіх друзів і повернутися в звичний кокон – у підлітків так буває, і, на жаль, нерідко. А поодинокий похід Спенсера в зачаровані джунглі – це, по суті, чисте самогубство. Хочеться відмітити, що фільм це не замовчує, а чітко промовляє вголос: “Хлопці, не замикайтеся в собі, не соромтеся просити про допомогу”. Цінне посилання для передноворічної комедії.

Хоча сперечання Скелі-де Віто з Хартом-Гловером – окреме задоволення

“Новий рівень” взагалі несподівано підкуповує душевністю. Звичайно, створювався він, передусім, заради грошей, але при цьому команда сценаристів явно працювала на совість. Окрім соціальної ізоляції, тут зачіпаються теми дорослішання, коли шкільні друзі не бачаться по півроку, вважаючи це нормою, і старості, яка для одних може бути порою жалю, а для інших – кращим часом в житті. І усе це подається без зайвих нотацій, нехай і з типово голівудським пафосом.

Проте, головне в третій частині “Джуманджи”, як і в попередніх випусках, – це персонажі. Все, що відбувається у фільмі, відбувається не лише заради демонстрації дорогих спецефектів, але і для розкриття або розвитку героїв. Скажімо, сутичка з агресивними мавпами потрібна для того, щоб ось цей персонаж, що досі вважав себе безкорисним, освоїв цінну навичку. А під час втечі від зграї страусів геть, тим двом доведеться рятувати один одного, незважаючи на давню сварку. І хоча перед нами знову здебільшого архетипи, усі вони оживають або в непогано написаних діалогах, або завдяки акторській грі.

З нею тут взагалі все чудово. Центральна задумка нових “Джуманджи” – в аватарів може вселитися хто завгодно – відкриває перед провідними зірками майже безмежний простір для відвертого лицедійства. І, в першу чергу, це стосується Дуейна Джонсона і Кевіна Харта. По суті, Денні де Віто і Денні Гловер з’являються у фільмі лише для того, щоб потім їх зіграли Харт із Скелею, сміховинно копіюючи міміку і манери прототипів. Джонсону, здається, комедія взагалі йде куди більше, ніж карикатурна брутальність “Форсажів”, а в ролі сварливого діда він як актор розкривається краще, ніж в усіх блокбастерах останньої пари років. Харт прекрасно доповнює його своїм злегка блаженним дідусем Майло, якого хлібом не годуй, дай згадати доречну (чи недоречну) байку. Джеку Блеку цього разу дістався образ темношкірого качка Фріджа, і, хоча він з нею непогано справляється, ближче до фіналу видно, що в ролі гламурної дурної Бетані комік міг розгулятися куди як ширше. А ось Карен Гіллан пощастило ще менше.

Ще трохи образливо за Рорі “Пса” Макканна з “Гри престолів”, якого притягнули на роль центрального лиходія. Хоча він і не лиходій зовсім, а швидше головний статист. Зрештою, “Джуманджи” – це все-таки відеогра, причому, судячи з виду консолі, у кращому разі 16-бітова. А тому і характер фінальному босові ні до чого – досить просто грізно гарчати і витріщати очі.

Сиквел тішить різноманітністю локацій. У кадрі не лише знайомі тропіки, але також і дюни, і засніжені вершини.

На цьому претензії до “Нового рівня”, загалом, закінчуються. Це дуже непогано написана, душевна і по-справжньому смішна пригодницька комедія, яка розвиває ідеї своїх попередниць. Її можна подивитися, щоб потім в підведеному настрої відправитися розгрібати справи до свят. А що ще потрібно від передноворічного блокбастера?!

Читати далі →

M1 Music Awards П’ятий Елемент

М1 – величезна творча сім’я, якій вдалося втілити в життя шоу світового рівня.

M1 Music Awards – це своєрідна экосистема, яка знаходить, розвиває та мотивує музикантів. Наймасштабніша премія України та найважливіша за словами артистів. Адже це можливість продемонструвати всій країні та світу те, над чим вони так трушно працюють весь музичний рік. Це простір для вільного самовираження їх творчості.


Але для того, щоб влаштувати таке грандіозне дійство, вся величезна команда організаторів та артистів починає працювати над постановами за багато місяців. Режисери, постановники, музиканти відпрацювують кожну деталь до повного її відшліфування.


Десятки разів вони віпрацьовують кожен рух. Куди зайти, звідки зійти, все прораховано та тримає, в якомусь сенсі, в рамках. Адже помилка може зіпсувати номер та артисту вже не вдасться донести до людей у повній мірі свою задумку.



Розташування сцени, технічні засоби і виконання в цьому році справжнє ноу-хау. Відчуття нескінченності та безмірного простору додали лазерні екрани-перекриття, які наче у невагомості розташовувалися по всьому залу.

Номер кожного артиста мав свою унікальну сценографію, яку створювали понад тисяча світлових приладів. Немовірно об’ємний звук та його рівномірне звучання, який покривав усю полощу залу та кожен куточок окремо, забезпечили унікальні сабвуфери, розроблені та виготовлені спеціально для церемонії М1 music awads П’ять та розташовані по всьому периметру сцени.


Прикрасила захід і різноманітність ведучих. Оголошували номінації та виступи Оля Цибульська, Нікіта Добринін, Галя Завійська, Денис Жупник, Маша Виноградова, Андрій Чорновол, Міла Єрємєєва, Таня Лі, Сергій Подвеза (більш відомий як Сєргєй Алєксєіч, ведучий “Головного хіт-параду країни”) та Вікторія Батуі.

View this post on Instagram

Вот согрешите и отпишитесь от меня. Где ж вы красоту и искромётные тексты искать будете? Поэтому не совершайте глупости. Сцена @m1_musicawards @m1ukraine ⚡️ я являюсь уже частью большой истории, 5 год подряд, на минуточку. И с @nikitadobrynin мы сработаны не первый год. Когда мы стали в пару он мне розу, кстати, не дарил 🤔 ладно, зато комфортно и чувствуем друг друга, это ли не прелесть для ведения грандиозной церемонии? Честно признаться, я вообще не любитель громоздких нарядов. Но видимо после премии душенька моя к ним таки прикипела. Спасибо #style @andreyyanko что роскошно и #dress @dress_me_kiev за оперативность в корректировках 💥 прям леди! Смотрю на фото и не узнаю себя. Почти как каждое утро в зеркале) неустанно отправляю трепетные чувства #mua @schelkonogova 🖤 когда-нибудь напишу пост-триллер о моих передвижениях по сцене и за кулисами в платье 😜 награждали, радовались , танцевали! И так каждый раз! Каждый раз! #photo @valvas 💋 @radomskiy_photographer

A post shared by Мила Еремеева (@mila.eremeeva) on


Щоб віддавати, потрібно бути наповненим. Але не кожен артист здатен наповнювати собою величезні зали, гармонійно поєднуватись зі сценою, віддати свою енергію та світло кожному присутньому у залі та поза екранами. Це тільки талант та кожноденна праця. 30 листопала в Палаці Спорту зійшлись найталановитіші та наймузичніші.


Відкрила церемонію M1 music awards П’ять NK (Настя Каменських) своїм неоновим м’юзиклом та заспівала одразу на трьох мовах – італійській, українській та англійській.
Її виступ саме той випадок, коли Україна може сміливо заявити про себе в музиці світу.

“Будь собою справжнім та насолоджуйся цим.
Різноманніття світу захоплює
Кожен з нас особливий
Пишайся красою внутрішньою
Обіцяй любити себе.”


Такий посил світові продемонструвала у своєму номері співачка, та на випадок, щоб не забули, прошепотіла словами.

Залужену нагороду ” Співачка року” прийняв на сцені за Каменських її чоловік Олексій Потапенко. Адже саму переможницю чекав прямий ефір на ще одному музичному шоу Х-Factor.
До речі, в цей вечір, під час одночасних прямих ефірів на М1 та Хфакторі Андрія Данилко нагородили “за внесок у розвиток національної індустрії”.


Наступним зійшов на сцену Melovin та розпалив почуття усіх присутніх зі своєю композицією “ТИ”.
Наче Майстер із Маргаритою взлетів над сценою та закружляв у повітряному танці. Аккомпенемент до пісні “прорізав” простір у залі та разом із вокалом артиста і чаруючою постановкою переніс публіку у інший вимір, де панують його власні закони у його власній історії.
“Прорив року” – саме в цій номінації Melovin отримав нагороду M1 music awards. В одночас він був номінований на звання “Співак року” разом із Дмитром Монатіком, який згодом і отримав статуетку у цій номінації.

“Это моя первая награда – одна из самых трепетных и заветных в стране где я родился. Мне много раз говорили, что в будующем я никем не стану и мои мечты – это пустота, что я не смогу, что я не достоин и что я неудачник живущий в своих мечтах о славе.
Я не могу жить без музыки, зрителя, его внимания и любви.
Вот такой я… Я благодарен людям, которые каждый день рядом, 24 часа в сутки, моей командe Big House Melovin! Благодарен Мэловинаторам за то, что смогли меня полюбить! Благодарен родителям за поддержку за все и всегда! Мне очень жаль, что этот момент не сможет увидеть один человек, который верил в меня с самого детства! Моя бабушка, которой я и посвящаю сегодня этв награду. Она сидит сейчас очень высоко, на самом красивом облаке и гордится, что я смог!”

Пише Меловин на своїй сторінці в інстаграм.

Постановка Монатіка на композицію “Каждый раз” стала одною з найскладніших.
Шалені струни гітари та ритми під час його виступу таки змусили залу втратити контроль та насолодитись вечором грандіозних виступів.
Кожен аккорд доповнювали танцівники, кожен крок був розрахований по бітах. Номер видався занадто музичним та принизував ритмами. Занадто талановитим та легким, але в одночас кропітливим. А концентрація та гармонія костюмів, світла і рухів створили справжній якісний м’юзікл. Дмитро Монатік отримав нагороди у трьох номінаціях на щорічній премії М1 music awards цього року. (“Кліп року”, “Співак року”, “Dance Parade”.)

View this post on Instagram

M1 Music Awards 2019 – Каждый раз

A post shared by Dmitriy Monatik (@monatik_official) on


Сергій Бабкін відтворив фільм «Інтерстеллар» на сцені M1 Music Awards. Вдалося йому це за допомогою бодімаунт камери, яка важить близько 10 кілограм! Вона була створена спеціально для цієї події. Підготовка та виготовлення цього пристрою зайняли більше двох місяців! Зображення з камери одночасно транслювався на всі полотна і екрани Палацу спорту. Глядачі стали космічним простором позаду артиста – створивши такий ефект з допомогою своїх телефонів.


На церемонії М1 Music Awards П’ять близько півсотні артистів змагались в одинадцяти номінаціях. Адже кожен несе у своїй творчості свій власний безмежний всесвіт і кожен заслуговує визнання. Кожен артист зі своїм підготовленим номером отримував пристрасні аплодисменти та відданість публіки. Церемонію продовжували наповнювати своїм пристрасним зверненням в пісні “Вірила” гурт “Антитіла”, які занурили в найромантичнішу із можливих атмосфер. Завдяки Олегу Виннику всім глядачкам закортіло змінити своє ім’я на “Наталя-Наталі” та вирушити з кумиром на Балі. Заклик “Иди на жизнь” від тендітної та сильної Тіни Кароль заполонив увесь Палац Спорту та увірвався в серце кожного. Її ж дует із Dan Balan сколихнув Інтернет новою хвилею чуток про роман між зірками, настільки ніжним і водночас чуттєвим був їхній спільний номер! Ще однією несподіваною колаборацією стала “Señorita” у виконанні зухвалого романтика NIKITA LOMAKIN та болівійської принцеси Michelle Andrade. Космічний і водночас земний Артем Пивоваров зі сцени відверто говорив про те, що близько поколінню 2000-х. “Пишка-пушка” від хіп-хопу alyona alyona підірвала на ноги зіркові атріум і партер та змусила колег по цеху під власний біт прокачати на повну! “Время и Стекло” продовжили гнути бунтарську лінію та видали несамовитий номер під трек “ЛОХ”.

M1 music awards – це абсолютна професійність та відточеність кожної деталі.

M1 music awards – це неймовірна відповідальність.

М1 music awards – це дотик до вічності.

Читати далі →

Микола Гоголь – Тарас Бульба

Написано Новини

“Тарас Бульба” – це велике, одне з кращих в історії літератури історичне оповідання про визвольну боротьбу українського народу від литовсько-польських загарбників.

У будинок до козацького полковника, після навчання, повернулися два його сини – Остап і Андрій. Недовго думаючи, батько вирішує відправитися разом з ними в Запорізьку Січ, чимдалі від материнської спідниці, де в козацькій общині вони тільки і зможуть стати справжніми воїнами, захисниками землі російської.

Остап і Андрій з усією юнацькою пристрастю поринають в розгульну вольницю Січі. Незабаром, військо вирішує йти на Польщу походом, щоб звільнити від утисків українське селянське населення.

Читати далі →

Рафтинг

Написано Коротко: Спорт, Новини

Для того, щоб зрозуміти, що таке рафтинг, треба уявити собі перед очима бурхливу річку із запаморочливою швидкістю, що несе свої води уздовж берегів; бажання отримувати радість від подолання перешкод, які виникають на шляху течії річки. Може здатися, що такий екстрим доступний лише тренованим професіоналам і новачкові в нім не місце – але це не зовсім так. Кожен може отримати заряд адреналіну під керівництвом досвідченого інструктора. Але, щоб почати, варто дізнатися, що ж таке рафтинг.

Поняття “рафтинг” походить від слова raft “пліт” і означає одночасно вид активного відпочинку і екстремальний вид спорту, учасники якого сплавляються на невеликих човнах за течією природних і штучних водних каналів. З рафтингу проводяться офіційні чемпіонати, змагання, вручаються кубки Світу і Європи, є навіть Федерація рафтингу.

Існує легенда про те, як з’явився рафтинг. Вона свідчить, що рафти уперше виникли під час війни у В’єтнамі і використовувалися для переправлення життєво важливих вантажів по артеріях річок. І в один з днів такий пліт відірвався від прив’язі і пішов разом з людиною в пороги. Солдат,що пережив цей епізод, зовсім перестав боятися річок та отримав хвилю адреналіну і задоволення, тому що пережив таке випробування. І забава ця дуже швидко поширилася, адже солдатське життя не блищить розвагами. А тут все під рукою – вода, пороги та бойові побратими, які готові боротися із стихією разом. Відколи свідчить байка, і існує ця розвага, яку, недовго думаючи, охрестили рафтингом.

Сам плав-засіб, хоч і називається плотом, але дуже сильно від нього відрізняється. Рафт має вигляд об’ємного надувного човна, виконаного з сучасних синтетичних матеріалів, що відрізняються зносостійкістю і фортецею. Корпус рафта складається з незалежних відсіків, які утворюють зовнішній каркас, а внутрішній складають надувні поперечні баки, що утворюють ребра жорсткості. Конструкція довела свою надійність, стійкість і маневреність в сплавах по високогірних річках – найкрутіших і найнебезпечніших трасах для цього виду спорту. Ще від звичайних човнів його відрізняє наявність дренажної системи самозливу, яка допомагає відразу ж позбавлятися від зайвої води всередині. Звідси і жорсткі заходи по виключенню перевантаження рафта – у такому разі система може працювати неефективно і це загрожує аварією.

Кількість людей, що беруть участь в запливі, варіюється від 4 до 16 – залежно від конструкції рафта. Чим менший за розміром рафт, тим він маневреніший. Середні і великі рафти використовуються на відносно легких сплавах по великих повноводних річках.

Веслування в рафтингу не є самою ціллю. Це можливість отримати ті незабутні відчуття і яскраві враження, які недоступні у буденному житті. Де ще можна відчути скажений прилив адреналіну від боротьби з безжальною стихією на крутих ділянках шляху і заспокоєння, що слідує за нею, і спокій на тихій воді? Вирішивши зайнятися рафтингом, ви на собі зможете відчути усі принади (втім, як і тяготи) життя туриста: опинитися в лоні незайманої людиною природи, заспівати пісні під гітару біля нічного багаття, поспілкуватися з цікавими і незвичайними людьми, наповнити пам’ять спогадами, а альбом – фотографіями. А може трапитися так, що вас чекатиме Федерація рафтингу, якщо захопитеся цим серйозно.

Читати далі →

Літературний Кураж Базар

Написано Книги, Новини

Літературний Кураж Базар – подія, де література поєднується з музикою, спортом, кіно, бізнесом, алкоголем, або якщо коротко – з життям. Захід покликаний показати всеосяжність літератури, її різні форми і формати.

Література відкриває перед нами незвіданий світ людських взаємовідносин, дає більш усвідомлено зрозуміти суть людської особистості, утямити, як вирішиться та або інша ситуація, що здається тупиковим завданням. Це особливий вид мистецтва, який відображає і підкреслює суть усіх епох, дарує нам приємні моменти під час читання, вчить моральності, робить нас моральніше стійкими, і, звичайно ж, підвищує наш культурний рівень.

Завдяки літературі, ми зрозуміли безліч речей, які недоступні без читання великих творінь. Ми обов’язково робимо власні висновки, прочитавши твір. А також завжди ставимо питання, яку мораль вдалося витягнути з прочитаної книги, і що вона зуміла в мені змінити в кращу сторону.

Література найчеснішим способом розширює наш кругозір, обдаровує великим словниковим запасом, що важливо при спілкуванні з людьми для того, щоб скласти про себе виправдано і заслужено гідне враження людини, що уміє грамотно, чітко, в деяких випадках красномовно висловлюватися, правильно формуючи думки в слова.

Одні письменники вчать нас за допомогою гумору, смішно описуючи казуси, оголюють людську душу і розкривають вади. Інші прищеплюють нам любов до навколишнього світу, краси природи, і закликають дбайливо до неї відноситися. Треті описують страшні події, військові дії, переплетені з історіями людського життя, а четверті у властивій їм манері намагаються дати відповідь на питання про сенс земного існування.

Хочеться, щоб з’являлося якомога більше нових авторів, які мають якісний погляд на життя, є талановитими та такими, що мають авангардне мислення і гідну манеру подачі. Все частіше на книжкових полицях можна зустріти твори сучасних письменників, книги яких тільки переглянув, а вже розумієш, що вони написані не на належному рівні, і що засмічують літературу у високому її розумінні. Саме тому Фестиваль Кураж Базар сортує всю сучасну літературу та пропонує її вам.

Читати далі →

“1984”. Джордж Орвелл. Театр на Подолі!

Написано КіноТеатр, Новини

Ексклюзивно в театрі на Подолі відбудеться скандальна п’єса Майкла Джина Саллівана по всесвітньо відомому роману-антиутопії. Це вигадана історія про життя у штучному світі, яке навчило любові навіть бездушних солдатів.

Джордж Орвелл – не перший, хто напророкував людству, м’яко кажучи, не світле майбутнє. Проте, його текст виявився найточнішим, а деякі терміни, які сформулював письменник, незабаром увійшли до ужитку. Наприклад – холодна війна, актуальність якої зійшла нанівець.

(більше…) Читати далі →

Ернест Хемінгуей “Після кого дзвонить дзвін”

Написано Бібліотека, Книги, Новини

Особлива чарівливість Хемінгуея поміщена в ту цілісність, де воєдино сплавлені літературний стиль і життєвий вигляд, характер самого письменника. Про що б він не писав – про війну і любов, про море і рибний лов, про кориду і боксерів, про зелені пагорби Африки або про Париж, – друк його особи лягає на сторінки з такою мужньою силою і чіткістю, що сплутати прозу Хемінгуея з якою-небудь ще неможливо. Малюючи духовну історію свого покоління, в якості героя Хемінгуей вибирає людину трагічного світовідчуття, найчастіше крах підстерігає усі його зусилля, але завзятість, духовна сила і воля до перемоги дозволяють йому залишитися незломленим навіть перед лицем смерті. Перемога в самій поразці, завзятість, духовна сила, непохитна, нічим не винещене почуття людської гідності – ось що Хемінгуей найбільше цінував в людях і у своїх героях.

(більше…) Читати далі →

Чим корисна йога

Написано Коротко: Спорт, Новини

Основна мета йоги – просвітлення, об’єднання духу, розуму і тіла. Йога допомагає пізнати себе і свої можливості, набути повної гармонії фізичного здоров’я і морально-духовної краси.

Йога – це ефективний спосіб нейтралізувати депресію і стрес, або просто відпочити і розслабитися. Заняття протікає в спокійному режимі і складається з різних асан. “Асани” – фізичні вправи, які зміцнюють і оздоровлюють тіло. За допомогою їх можна дістатися до кожного органу, пропрацювати усі зв’язки, судини, м’язи.

(більше…) Читати далі →

Антоніо Вівальді

Написано НавігаторFM, Новини

Антоніо Вівальді з’явився на світ 4 березня 1678 року у Венеції.

Перші уроки гри на скрипці йому давав батько. Антоніо був настільки здібним учнем, що вже в 11 років міг замінювати свого наставника в капелі собору Святого Марка.

З ранньої юності, вирішивши присвятити своє життя музиці, Антоніо одночасно бажав бути священнослужителем. Він був рукопокладений 1704 року.
На жаль, здоров’я Вівальді було настільки слабким, що він не міг служити месу повністю, тому йому були дані деякі послаблення. Незабаром Вівальді залишив свої обов’язки священника.

Починав Вівальді як оперний композитор. У 1713 році ним був створений 3-х-актний твір “Оттон на віллі“, а через рік була створена нова опера – “Уявний божевільний“. Вона була ґрунтована на поемі Л. Аріосто, “Несамовитий Роланд“.

Приблизно в цей час талант композитора був визнаний і колегами, і музичними критиками, і прихильниками опери. У Вівальді стало з’являтися все більше учнів. Вільний від викладання час він присвячував новим музичним творам. Також композитор активно співпрацював з театром, звідки регулярно надходила велика кількість замовлень.

З часом ім ‘я музиканта стало відоме за межами Венеції. У 1718 році у Флоренції була поставлена його опера “Скандерберг“.

У цьому ж році композитор прийняв запрошення князя Ф. Гессен-Дармштадт і, переїхавши в Мантуї, став капельмейстером при його дворі.

Там відбулося знайомство музиканта з А. Жиро. Вона стала ученицею великого композитора, і він зіграв значну роль в її становленні як оперної співачки.

Вивчаючи біографію Вівальді, слід знати найголовніше. У 1725 році був виданий цикл його творів під назвою “Проба гармонії і інвенції“, куди він включив концерти “Пори року“. Творчість цього періоду сповнена драматизмом, у багатьох творах звучать урочисто-похмурі нотки.

Найбільший вклад Вівальді вніс в розвиток оркестрово-ансамблевого концерту.
Як і багато композиторів, Вівальді часто гостро потребував грошей. У 1740 році він прибув у Відень для постановки своїх опер. Але у зв’язку з політичною кризою, що загострилася, музикант був вимушений виїхати в Саксонію.

Композитор з дитинства страждав бронхіальною астмою, і цей вимушений переїзд несприятливо відбився на його здоров’ї.

Через рік він повернувся в Австрію, але публіка незабаром забула свого недавнього улюбленця. У липні 1741 року великий композитор пішов з життя. Поховали його на кладовищі для жебраків.

Читати далі →

Елдрік Вудс

Написано Коротко: Спорт, Новини, Персони

Елдрік Тонт Вудс (широко відомий як Тайгер Вудс) народився в Каліфорнії в 1975 році. Його мати на той час працювала в Бангкоку в Управлінні армії США, тому велику роль у вихованні Елдріка відіграв тато.

З малих років Вудс був легедою гольфу. Його тато познайомив Вудса з гольфом ще в три роки. В той час в Вудсів був доступ до користування полем воєнно-морської бази США в Лос-Аламіносі.

З часом маленький Вудс перейшов на інші, більш професійні поля, де показував впевнений рівень для свого віку. Його тато казав, що “то був початок кінця”, коли Вудс у віці одинадцяти років переміг тата, який також професійно займався гольфом. З того часу тато ніколи більше не вигравав у свого сина.

В середній школі Вудс активно змагався в гольф-команді школи під керівництвом його тренера Дона Кросбі. У віці 15-ти років він вже на повну записував на свій рахунок рекорди, медалі та почесні лаври для школи.

Коли Вудс випускався зі старшої школи, він в свої 18 був визнаний найбільш перспективним для досягнення успіху серед випускників. З такою репутацією Вудси мали безліч запрошень від Вищих Навчальних Закладів, які були раді взяти майбутнього чемпіона.

Зрештою, у 1994 році він вибрав Стенфордський університет під стипендію в гольф, де він обрав спеціаліста з економіки.

У 1995 році після численних перемог серед любителів, Тайгер Вудс відкрив двері в професійний гольф. На дебютному турнірі Професійної асоціації гольфистів в Мілуокі 20-річний спортсмен став 60-м. Вигравши в цьому ж році два турніри, він був визнаний кращим новачком сезону.

Перші високі результати в професійному гольфі Вудс показав в 1997 році, вигравши свій перший Мастерс. Спортсмен дуже швидко завоював серця мільйонів уболівальників. Він якісно виділявся серед інших гольфистів, по-перше, кольором шкіри (якою він має бути вдячний своїй сім’ї), а по-друге, молодістю і чарівністю (його суперниками, в основному, були старенькі багачі).

Вже в 25-річному віці Вудс увійшов до історії світового гольфу, вигравши усі чотири основні турніри серед гольфістів-професіоналів. Вудс дуже швидко завоював звання кращого гольфіста світу, і на довгий час влаштувався на першому місці в рейтингу. Виключенням став 2004 рік, коли Тайгер не зміг виграти жодного турніру, проте незабаром повернув собі перший рядок.

Був період в житті спортсмена-мільйонера, коли він серйозно планував піти по слідах батька і зайнятися військовою діяльністю. Тайгер Вудс мріяв стати “морським котиком”. Він навіть пройшов декілька етапів військової підготовки, але все-таки обрав гольф.
Проте, Вудс знаменитий не лише спортивними досягненнями. Декілька років підряд гольфист був самим високооплачуваним спортсменом світу. Його щорічний дохід складав приблизно 100 мільйонів доларів.

Читати далі →