Хто як не Ви?

Після нас хоч потоп… Екопоезія у межах артпроєкту “Хто, як не Ви?”

«Хто, як не Ви?» – мультимедійний артпроєкт, головна мета якого – привернути увагу до питання взаємовідносин між Людиною та Природою, сприяти тому, аби кожен глядач поставив собі важливі запитання – ким він є зовнішньому світові: другом чи ворогом? Що може зробити особисто задля збереження багатств Природи?

Презентація екопроєкту онлайн відбулася у травні, а після стабілізації ситуації у світі проєкт відбудеться у реальному просторі та часі. Деталі будуть повідомлені додатково.

Серед учасників, окрім митців, режисерів та драматургів, також особливе місце зайняли українські поети, які презентували свої вірші на екологічну тематику. Куратор поетичного напрямку – Ярослав Карпець, журналіст, поет, літератор.

Поезія Марго Гейко “Після нас”
Читає Микола Лисенко, заслужений діяч мистецтв України, теле і радіоведучий, диригент

ПІСЛЯ НАС

“Після нас хоч потоп”, бо мені не вертатись сюди,
Бо мені не хворіти, нащадкам услід не дивитись.
Назавжди наживусь, а усе, що за мною – зажди!
Я лишу тобі світ, в целофановий саван сповитий.
Ми природі насипали в очі потовчене скло,
Немовлятам в колиски поклали базальтову вату,
В соцмережах у нас не один гламурований клон –
Ми без шкіри у них, втім, боронимо межі привату.
Після нас… А насправді, що буде колись після нас?!
Ми зайшли як орда, не володарі, навіть не гості,
До артерій землі націдили отруєних мас,
Океан завагітнів сміттям і виношує острів.
Вже онуки не знатимуть, як смакували меди,
Як пили із криниць. І спитають «А хто винуватий?»,
«Що немає води?» – То діди, досягнувши мети,
Замість того, щоб жити, навчили отців – споживати
Наше пекло і деяких з нас не на жарт допекло.
Хоч прогризли тунелі, у небо штрикнули ракети.
«Хай би зараз потоп!» – видихає скалічений слон
І зітхає дельфін, задихаючись рваним пакетом.

Поезія Ingi Gerda “Чорнобиль”
Читає автор

ЧОРНОБИЛЬ

Згоріло сонце, випеклась земля,
не ходять містом тіні і півтони,
в домівках вітер порохом кружля,
кутки тривожить й меблі нерухомі.
Хтось вимкнув голоси – німа «краса»,
в деревах тінь гіпюрова протрухла,
іржава гойдалка повітрям колиса
роки й здається, що земля не кругла.
Витає страх поміж бетонних стін,
у нього роль своя  – за головного
і з вітром тим неначе навздогін
шукають вдвох притулку, правди, Бога.
Пластами біль у вічність полягла,
створивши осередок катастрофи,
цвітуть квітки, а з голого стебла –
життя, як струм, іще сочиться трохи…

Поезія Тетяни Яровициної “Про любов”
Читає автор

Про любов

Я у любов-утриманку не вірю.
ЛЮБОВ гарує, множить, береже.
Земля для неї – батьківське подвір’я.
Її магніт сильніший за бюджет.
Чи так, чи ні, однак мені здається:
ЛЮБОВ не смітить, не плює, не рве.
Хоч кожен має дві півкулі й серце,
питання честі – діло не нове.
Чим до землі та людства прив’язатись?
Недопалком, плювком і матюком???
Чи саджанцем, і квіткою, і… садом?
Ти чуєш, ні?!
Пустеля.com.

Читати далі →

Презентація експозиції екопроєту “Хто, як не Ви?”

Експозиційна складова проєкту включила у себе різножанрові роботи сучасних митців: скульптури, фотографії, живопис. Глядач спочатку поринає у красу нашої Планети, спостерігаючи, як ця краса видозмінюється через діяльність людини, та якою стає наша Планета у результаті того вибору, який кожен з нас робить щодня.

Відеопрезентація експозиції екопроєкту “Хто, як не Ви?”

Питання екологічної проблеми суспільства розкриває у своїй серії робіт «Оксиген» український фотограф Валерій Лещинський.
«Я доволі часто думаю про цей вислів: “Піти подихати повітрям”. Він означає, що за повітрям доводиться йти кудись в інше місце. Що там, де ти зараз, ти задихаєшся…»
Давид Фонкінос

Робота із серії “OXYGEN” Валерія Лещинкого

«Вічно живий символ перестає жити. Людина позбавила одну рибу голови, а другу – хвоста. Життя прийшло з води, кажуть. Можливо, з води воно і почне закінчуватися.
Забруднення води пластиком та нафтопродуктами, вилов риби, яка знаходиться на межі вимирання, зміна клімату, що впливає на глобальне потепління. Що ти можеш зробити ще, людино? Які ще злочини ти скоїш?
Так, людина позбавила одну рибу голови, а другу хвоста, але тільки людина може її врятувати. Не повернути те, що вже зникло, але можна дати можливість жити тому, що ще не зникло.
Нитка в картині – це наше людське співчуття, розуміння проблеми. Це нитка допомоги, порятунку. Це надія». Так описує свій диптих «Синя проблема» українська художниця Катерина Нейдорф.

Тема Чорнобилю розкривається у однойменній серії українського фотографа Євгена Педіна,

а також у роботі «Ліквідатор» групи українських художників: Олексій Глазунов, Яна Глазунова, Валерій Голейко, Олексій Бреус. Свою картину вони присвятили всім, хто собою затулив  ядерну катастрофу. «Перед обличчям безодні вони попереджали дружин, щоб ті рятували себе і дітей, а самі залишилися в пеклі. Пожежники, оператори ЧАЕС, пілоти гелікоптерів, шахтарі, міліція… Сонце зійшло для нас, тому що на виклик вийшли вони.
Аварія, яка не повинна була статися, в яку відразу відмовлялися навіть вірити, – трапилася на 4-му блоці. Коли техніка відмовила, живі люди своїми руками робили все для гасіння пожежі, запобігання перекиненню її на інші енергоблоки, блокування осередку випромінювання.
Пам’ять про подвиг Ліквідатора, про високу ціну, сплачену людськими життями і здоров’ям в боротьбі з ліквідацією найбільшої ядерної катастрофи, не повинна стиратися в наш високотехнологічний час.
Пам’ятати – щоб бути пильними, вивчити – щоб передбачити, контролювати – щоб уберегти і ніколи не допустити трагедії. Ми одні відповідальні за те, що чинимо»

Робота “Ліквідатор”.
Автори: Олексій Глазунов, Яна Глазунова, Валерій Голейко, Олексій Бреус

Проблему захисту дикої природи висвітлює у своїх роботах професійний український фотограф Діана Руденко. «Моя мета – передати красу та вразливість дикої природи, показати рідкісні види та найвіддаленіші куточки нашої планети».

Тема взаємовідносин між Людиною та Природою прослідковується в роботах Євгена Заборовського, виконаних в авторській техніці.

Через фотомистецтво Костянтин Петенцький показує, яка чудова наша Планета і як важливо цінувати та берегти Її багатства. 

Красу та величнісь пустелі передає у своїх роботах Юлія Карась.

У своїх роботах Ольга Решетняк акцентує увагу на тому, що нас оточує і чого ми часто не помічаємо. 

У своїй серії робіт «My Planet» український скульптор Юрій Муатов порівнює життя планети з життям живого організму, з його унікальними характеристиками і властивостями. 

Роботи Владислава Шульженка є прикладом іманентної мови, за допомогою якої відбувається анатомування реальності шляхом дослідження і повторення макроструктур в природі, огинаючи таким чином вербальне обґрунтування (трактування) матерії.  Статика емоції зображеного динамічного процесу проявляє себе як біполярна система, яка працює з когнітивними процесами того, хто дивиться, виводячи його зі звичної зони комфорту, акцентуючи увагу на ототожненні себе з безмежним Всесвітом. Таким чином відбувається детальний самоаналіз емоційних випадковостей, їх взаємодій і впливу як робочої невербальної, але мовної моделі. 

Про те, яка чудова наша Планета, і зокрема, наша Україна, нагадує український фотограф Євген Самученко у своїй фотосерії “На Рожевій Планеті”, яка знята в Україні на Рожевому озері у Херсонській обасті.

Мета екопроєкту “Хто, як не Ви” – формування екологічної свідомості кожної людини, показати, що великі зміни починаються з маленьких кроків, які здатен зробити кожен з нас.
Так давайте берегти та збагачувати те, що у нас є. Давайте будемо друзями навколишньому світові, а не ворогами.

Читати далі →

ХТО, ЯК НЕ ВИ? Екопроєкт

ХТО ВИ ЗОВНІШНЬОМУ СВІТОВІ? Друг, ворог, творець, руйнівник, помічник, споживач?..
Свій вибір Ви робите щодня, формуючи стосунки із Природою:
Ви впевнено йдете до катастрофи або намагаєтесь її уникнути; Ви використовуєте принади Природи або намагаєтесь зберегти багатства; Ви уявили себе спроможними втручатися, перетворювати і змінювати, або ж усвідомили себе частиною єдиного Макрокосму.

«Хто, як не Ви?» – мультимедійний артпроєкт, головна мета якого – привернути увагу до питання взаємовідносин між Людиною та Природою, сприяти тому, аби кожен глядач поставив собі важливі запитання – ким він є зовнішньому світові: другом чи ворогом? Що може зробити особисто задля збереження багатств Природи?

Програма проєкту включає відеопрезентацію експозиції робіт сучасних українських митців, об’єднаних екологічною темою, а також висвітлення питання впливу мистецтва на вирішення екологічних проблем через низку онлайн-заходів: творчі зустрічі зі спеціально запрошеними гостями (серед них – засновниця «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка, режисери Олекса Кравчук та Стас Жирков), читання уривків драматургічних творів на екотему (п’єси Дмитра Тернового та Катерини Пенькової), презентації вистав (Антона Романова та Юлії Федоренко та інших), а також читання поезії.

«Ми ретельно працювали над тим, аби максимально використати переваги онлайн-формату, сприяти тому, щоб кожен глядач зміг відчути проєкт, незважаючи на те, що він відбувся у віртуальному просторі», – коментує куратор екопроєкту Вікторія Степанець.

Після покращення ситуації у світі екопроєкт «Хто, як не Ви?» буде реалізовано офлайн – і, як запевняють організатори, такий формат передбачатиме оновлення і проєкт буде ще більш цікавим.

Організатор артпроєкту: український журнал «Культурний тренд»
Партнери проєкту: OpenTheatre, The News&Culture, NavigatorTV

Читати далі →